На сучасному етапі розвитку міжнародної економіки, залишаються невирішеними ряд питань, що створюють методичну неузгодженість в практиці обліку запасів.
Необхідно відмітити, що міжнародні стандарти мають як позитивні, так і негативні риси. Їх об’єктивними перевагами перед національними стандартами в окремих країнах являються:
- чітка економічна логіка;
- узагальнення найкращої сучасної світової практики в області бухгалтерського обліку;
- простота сприймання для користувачів фінансової інформації в усьому світі.[2]
До недоліків МСБО можна віднести:
- узагальнений характер стандартів, які передбачає достатньо велике різноманіття у методах обліку;
- відсутність детальних інтерпретацій і прикладів співставлення стандартів з конкретними ситуаціями.[2]
У національному положенні визначено порядок визнання, оцінки та документального оформлення руху запасів, а в міжнародному стандарті більша увага приділяється визначенню термінів, пов’язаних із використанням запасів. Тому, на нашу думку, ПБО 9 необхідно доопрацювати в контексті тлумачення термінів, що безпосередньо стосуються запасів.
Проаналізуємо розбіжності МСБО 2 і ПБО 9 по таким ознакам як визначення термінів, оцінка запасів, формування собівартості та ін.
Згідно до МСБО 2 запаси - це активи, які:
- утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва для такого продажу
або
- існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.[1]
У п.1 МСБО 2 зазначено, що даний стандарт не застосовний до:
- незавершеного виробництва за будівельними контрактами, включаючи прямо пов’язані з ними контракти з надання послуг;
- фінансових інструментів;
- біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю та сільськогосподарською продукцією на місці збирання врожаю.[1]
Відповідно до п. 6 МСБО 2 запаси слід вимірювати за найменшим з двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Вибір оцінки за одним з двох найменших показників пояснюється тим, що однією з концептуальних основ МСБО відносно якісних характеристик фінансової звітності є вірогідність, складовою частиною якої є обачність, зокрема, в оцінках активів.[4]
В МСБО принцип обачності посідає одне із перших місць, в той час коли в ПБО цей принцип використовується не завжди. Наприклад, принцип оцінки за найменшою із собівартості або ринкової вартості дуже рідко використовується в українській практиці.
МСБО 2 «Запаси» в значній мірі відрізняється від П(С)БО 9 «Запаси» такими положеннями:
- резерв знецінення запасів. Відповідно до § 31 МСБО 2 «Запаси» підприємство має можливість створення резерву знецінення запасів, а у П(С)БО 9 «Запаси» таке положення відсутнє.
- сторнування збитків від знецінення запасів. Згідно § 33
МСБО 2 «Запаси» передбачається сторнування збитків від знецінення у разі, коли обставин, що спричинили списання запасів, більше немає.
Міжнародні стандарти мають як позитивні, так і негативні риси. Їх об’єктивними перевагами перед національними стандартами є:
- чітка економічна логіка;
- узагальнення найкращої сучасної світової практики в області бухгалтерського обліку;
- простота сприймання для користувачів фінансової інформації в усьому світі.
До недоліків МСБО можна віднести:
- узагальнений характер стандартів, які передбачає достатньо велике різноманіття у методах обліку;
- відсутність детальних інтерпретацій і прикладів співставлення стандартів з конкретними ситуаціями.
Не зважаючи на те, що національні стандарти обліку побудовані на підставі Міжнародних стандартів виникають розбіжності обліку в Україні та зарубіжних країнах відповідно до специфіки національної системи.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» № 246 від 20 жовт. 1999 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси» [Електронний ресурс] / Міністерство Фінансів України - Режим доступу : http://www.minfin.com.ua.
3. Ляшенко М. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку // Школа бухгалтера. - 2007р. - №16. - 28с
_____________________
Науковий керівник: Саюн Алла Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і аудиту, Київський національний університет технологій та дизайну
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter