Сучасні умови господарювання характеризуються високим рівнем невизначеності та ризику. Для нівелювання цих несприятливих чинників підприємства традиційно використовували механізми організаційної адаптації та стратегічного планування. Однак, в умовах коли швидкість змін у середовищі функціонування перевищує швидкість змінна самому підприємстві, ці механізми задовільних результатів вже не дають.
Дієвим засобом адекватної та ефективної протидії підприємства викликам зовнішнього середовища може виступати стратегічна гнучкість. Використання цієї методики дозволить ідентифікувати невизначеності та розробити план дій з мінімізації ризиків та максимізації можливостей розвитку компанії. Процес забезпечення стратегічної гнучкості підприємства можна здійснити за чотири етапи.
На першому етапі – сценарного планування, ставиться мета зменшення кількості імовірних варіантів розвитку подій та описати простір економічних рішень або іншими словами сформувати набір сценаріїв.
Другий етап – формування стратегій, з метою досягнення успіху в кожному із сформованих сценаріїв з наступним вибором оптимальної стратегії. Далі тут кожна стратегія розкладається на фактори реалізації.
На третьому етапі здійснюється класифікація виявлених факторів реалізації стратегії. При цьому уся сукупність факторів поділяється на ключові та умовні. Ключові фактори є практично безризиковими і підлягають безумовній реалізації. Умовні ж підлягають реалізації на умовах реальних опціонів.
На четвертому етапі – етапі виконання та моніторингу, здійснюється спостереження за розвитком ситуації та діагностика середовища функціонування підприємства. Далі слід йти за ланцюгом: сценарій, що найбільш точно відображає майбутнє – найбільш прийнятна оптимальна стратегія – формування набору виконуваних реальних опціонів.
Розглянуті чотири етапи реалізуються циклічно та практично безперервно з метою забезпечення гнучкості стратегії. Ця методика може бути застосована до організацій як виробничої так і невиробничої сфер.
Список використаних джерел:
1. Аакер Дэвид А. Бизнес-стратегия. От изучения рыночной среды до выработки беспроигрышных решений/ Дэвид А. Аакер – М. «Эксмо». – 2007 – 464 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М. : Экономика. –1989. – 312 с.
3. Коттер Джон П. Ускорение перемен / Джон П. Коттер – М. : ЮРАЙТ. – 2016. – 256 с.
4. Рейнор Майкл Е. Стратегический парадокс / Майкл Е. Рейнор – М. : ЮРАЙТ. – 2016. – 400 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter