Не існує оптимальної структури капіталу, з однаковим відсотковим співвідношенням власного до запозиченого капіталу, яка могла б бути застосована для багатьох підприємств, або до одного і того ж підприємства в довгостроковому періоді. М. Мілкен стверджує[2]: «Ви не можете скопіювати техніку фінансування, яка була дієвою для даної компанії і перенести її на інший часовий відрізок або на іншу компанію». Саме тому фінансова структура являє собою змінну будову з безліччю варіацій, яка потребує глибокого розуміння досліджуваного підприємства, середовища в якому воно функціонує і фінансових інструментів доступних для забезпечення стійкого зростання.
Фінансові коефіцієнти є важливими для визначення оптимальної структури капіталу, але вони являються лише основою. Існує більш широке середовище яке впливає на прийняття рішень. Для охоплення цього середовища Майкл Мілкен пропонує візуалізувати його у вигляді куба, де позначено шість граней.
Рис.1. Куб корпоративного фінансування Майкла Мілкена [2]
«Підприємство». Незалежно від того займається компанія виготовленням стандартизованої чи високотехнологічної інноваційної продукції для її діяльності притаманний певний рівень ризику. Для підприємств що займаються випуском стандартизованої продукції, доступний вищий рівень співвідношення запозиченого капіталу до власного, через те, що вони мають більш стабільну модель бізнесу і більш передбачувану дохідність. З іншого боку, високотехнологічна компанія повинна рідко використовувати запозичення через нестабільність і конкурентні ризики. Згідно з М. Мілкеном[2]: «Просте правило полягає в тому, що ризик у структурі капіталу повинен змінюватися обернено пропорційно до змін спричинених нестабільністю та ризику притаманному сфері діяльності підприємства».
«Галузь». Перш ніж прийняти рішення щодо збільшення капіталу, керівники та їх радники повинні провести вичерпне дослідження структури галузі. Слід враховувати такі фактори: конкуренція; концентрація та фінансова потужність; циклічність; рівень конкурентоздатності науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; бар’єри для входження; нестабільність; ємність; якість.
«Ринок капіталу». Першочерговим завданням управління має бути максимізація оперативної гнучкості. Це вимагає пильної уваги як до типу використовуваних цінних паперів, так і до часу їх випуску. Як правило, компанії повинні будувати структуру капіталу знизу вгору, продавати акції і облігації, коли ринки сильні. Як зауважує М.Мілкен[2]: «Час для залучення капіталу - тоді, коли ринок є найбільш сприйнятливим, а не коли вам найбільше потрібні кошти».
«Економіка». Зміни спричинені економічним циклом впливають на діяльність як домогосподарств так і корпорацій, що робить їх більш або менш впевненими в майбутньому та зумовлюють бажання витрачати чи його відсутність. Економічні цикли впливають на оптимальну структуру капіталу для будь-якої компанії.
«Регулювання». Жодна компанія та жодна галузь не можуть працювати незалежно від державного регулювання. Держава приймає певні рішення, які можуть як позитивно так і негативно вплинути на прибуток у галузі, чим спричинити непередбачувані зміни у структурі капіталу компанії. Як приклад М. Мілкен наводить крах фармацевтичних компаній США у 1993р., які, при зміні державного плану охорони здоров’я, за чотири місяці втратили 70 мільярдів доларів за ринковою капіталізацією.
«Суспільство». Підприємства зобов’язані усвідомлювати реакцію суспільства на ключові проблеми, які пов’язані з їх продукцію. Як зауважує М.Мілкен: «Якщо вас сприймають як частину вирішення поточних соціальних проблем, то ви добре позиціонуєтеся. Але якщо ви є частиною проблеми, ви можете вийти з бізнесу. Принаймні, вам знадобиться більш консервативна фінансова структура». Також М. Мілкен наводить приклади впливу суспільної думки на вартість бредну та структуру його капіталу. Знецінення табачних компаній під впливом досліджень, що сформували негативну суспільну позицію. Так і зміна ставлення до фаст фуду, який приводив за наведеними М. Мілкеном дослідженнями до 300 000 смертей та коштував економіці США 100 мільярдів доларів щороку.
Список використаних джерел:
1. Milken M. The Importance of Capital Structure [Електронний ресурс] / Michael Milken // Forbes ASAP – Режим доступу до ресурсу: http://www.mikemilken.com/articles.taf?page=4
2. Milken M. The Corporate Financing Cube [Електронний ресурс] / Michael Milken // The Milken Institute Review. – 4. – Режим доступу до ресурсу: http://www.mikemilken.com/articles.taf?page=1.
3. Milken M. Why Capital Structure Matters [Електронний ресурс] / Michael Milken // The Wall Street Journal – Режим доступу до ресурсу: http://www.mikemilken.com/articles.taf?page=37.
_____________________
Науковий керівник: Гринчуцький Валерій Іванович, доктор економічних наук, професор, Тернопільський національний економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter