Всебічна інтеграція в світові структури і міжнародні організації є стратегічною метою зовнішньої політики України. Важливим напрямом розвитку України є її ефективна інтеграція до світового економічного простору. Від успіху зовнішньоекономічної діяльності України залежить її дальший економічний і соціальний розвиток як підсистеми світової економіки. Зовнішньоекономічна діяльність країни полягає у встановленні зовнішніх зв‘язків держави з іншими країнами та міжнародними організаціями – партнерами міжнародної діяльності. Економічне співробітництво з іншими державами Україна намагається будувати на основі рівноправності та взаємної вигоди. Однією з істотних проблем стратегії зовнішньоекономічних відносин України є визначення правильного співвідношення різних векторів щодо входження країни в систему світових господарських відносин. Наразі проблема остаточного вибору свого інтеграційного шляху є визначальною і невідкладною для України, що і визначає актуальність теми дослідження.
На сьогоднішній день до ЄС і НАТО входять усі західні сусіди України — Польща, Словаччина, Угорщина і Румунія. Головним торговельним партнером України серед її європейських сусідів є Польща.
Також Німеччина є одним з найважливіших політичних партнѐров України. Їхні стосунки підкріплені великою договірно-правовою базою. Україна входить до числа країн, що беруть участь в тісному економічне співробітництво з Німеччиною на основі міжнародних угод між двома країнами.
Оскільки європейська економіка не повністю подолала рецесивні тенденції і має значну залежність від російського газу, подальша ескалація російсько-українського конфлікту, посилення санкцій відносно РФ і торгові обмеження ЄС з боку РФ дещо стримують відновлення економіки. З огляду на зниження світових цін на більшість біржових товарів фактор очікуваного низького інфляційного тиску в зоні євро може загостритися в країнах з високим рівнем боргового навантаження і низьким ступенем відновлення економіки. Все це стосується безпосередньо і нашої країни.
На мою думку, внутрішні ризики розвитку економіки України, головним чином, пов'язані з:
- військовими діями на Донбасі, які призводять до скорочення виробництва в регіоні, погіршення умов залучення зовнішнього фінансування і зростання витрат бюджету на фінансування силових відомств і відновлення зруйнованої інфраструктури;
- зростанням боргового навантаження на бюджет через необхідність фінансування дефіциту і заборгованості НАК «Нафтогаз», що склалася в минулі роки;
- виснаженням міжнародних резервів, що ускладнює використання Національним банком інтервенцій в якості інструментів стримування зростання попиту на іноземну валюту, який виникає в результаті панічних настроїв і спекулятивних атак.
При реалізації оптимістичного сценарію розвитку після закінчення військових дій на Сході і відновлення припливу інвестиційних ресурсів можна очікувати в середньостроковій перспективі відновлення зруйнованих заводів із застосуванням новітніх технологій, а отже, і збільшення випуску конкурентоспроможної високотехнологічної продукції. В умовах відтоку інвестиційних капіталів, зважаючи на відсутність гарантій безпеки для інвестора і високого ступеня ризику, світова тенденція скорочення банківського кредитування є додатковим фактором гальмування економічного розвитку України. Як правило, стандарти кредитування формуються під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, які для України вкрай негативні. Обсяг кредитів, наданих німецькими банки (включаючи банки з німецьким капіталом в Україні), не перевищував $ 5 млрд. Після фінансової кризи німецькі фінансові установи, як і більшість банків розвинених країн, почали зменшувати обсяги кредитів українським резидентам.
Таким чином, українсько-німецьке економічне співробітництво, як і інші форми співпраці, виходить на якісно новий рівень відносин - рівень стратегічного партнерства. Економічні відносини між нашими країнами мають стати тим фактором, який посприяє піднесенню економіки країни, визнанню України як рівноправного члена світової спільноти. Нинішній уряд Німеччини продовжує здійснювати традиційну зовнішню політику своєї країни на світовій арені, суть якої залишається незмінною - забезпечення провідної ролі Федеративної Республіки Німеччина у вирішенні міжнародних проблем, в багатосторонніх і двосторонніх відносинах, підтримання іміджу країни як борця за ідеали демократії і ринкової соціальної економіки, миротворця і покровителя.
Список використаних джерел
1. https://mozok.click/311 електронний ресурс.
2. https://dspace.uzhnu.edu.ua електронний ресурс.
3. Международная экономика - Киреев А.П. http://institutiones.com
4. https://eeas.europa.eu електронний ресурс.
|