Агробізнес є важливою сферою для сучасної української економіки. Конкуренція посилюється за домінування сільськогосподарських підприємств та їх формувань на аграрному ринку України. Для того, щоб бути повноцінним господарем на власній землі, необхідно усвідомити тенденції світового агробізнесу, впроваджувати передові, ресурсозберігаючі, інноваційні технології, розвивати бізнес-моделі агропромислових підприємств майбутнього, які б відповідали світовим стандартам.
Створення агрохолдингів, спільних українсько-іноземних підприємств обумовили жорсткі умови конкуренції, в яких мають виживати усі (малі, середні) підприємства, що потребує зростання ресурсотехнічного потенціалу.
Раніше агросектор не являв особливого інтересу для великого бізнесу, але тенденція збільшення різниці між максимальними і мінімальними цінами на сільгосппродукцію з кожним роком робить більш привабливим цей бізнес для великого капіталу. Саме великі підприємства (агрохолдинги), як свідчить практика, мають змогу нарощувати земельні ресурси шляхом приєднання (оренди) земельних паїв збиткових дрібних та селянських господарств тощо. Все це зобов’язує власників землі бути ефективнішими у виробництві агропродукції, домагатися раціональніше використовувати витрати коштів, збільшувати прибутки на 1 га земельних угідь та 1 ц продукції.
Варто зазначити, що інноваційний розвиток - головний чинник ефективного і конкурентоспроможного розвитку агропромислового виробництва в умовах ринкової економіки. Світовий досвід розвитку агропромислового бізнесу засвідчує, що найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства АПК, які постійно використовують розробки науково-технічного прогресу, інноваційні та ресурсозберігаючі технології у виробничій, організаційній та маркетинговій діяльності щодо виробництва й реалізації кінцевої продукції.
Результати впровадження інновацій віддзеркалюються в збільшенні обсягу продаж, зниженні собівартості продукції, зростанні фондоозброєності та продуктивності праці, поліпшенні дохідності та інших виробничо-фінансових показників діяльності аграрних підприємств, а також соціально-економічного розвитку села.
Ключові аспекти інноваційного розвитку підприємств закладені у Законі України «Про інноваційну діяльність» [1], зокрема:
-інновації - новостворені (застосовані) й (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери;
-інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;
-інноваційний продукт - результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, установленим цим Законом;
-інноваційна продукція - нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, установленим цим Законом;
-інноваційний проект- комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції;
-інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) - підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його загального об¬сягу продукції і (або) послуг;
-інноваційна інфраструктура - сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).
Зазначимо, що розробка інновацій і їх впровадження у сільському господарстві відбувається переважно з новими сортами рослин, виведенням нових порід тварин, нової техніки, новими ресурсозберігаючими технологіями, новими формами організації та мотивації праці, новими методами управління персоналом тощо.
Особливістю сільського господарства є те, що застосування вищевказаних інновацій дає змогу змінювати, поліпшувати характерні властивості агропродукції, що виробляється, але не може забезпечити на тих самих полях і фермах виробництво повністю нових видів продукції.
Як свідчать літературні джерела [2, 3], за предметом і сферою застосування у сільському господарстві виділяють наступні інновації (рис. 1).
Інноваційна діяльність є важливою мотивацією прискорення розвитку сільського господарства Саме в агропродовольчій сфері, на відміну від інших сфер, розвиток інновацій відбувається повільно, що вимагає особливої уваги і контролю. Інноваційні процеси у сільському господарстві мають певні особливості, пов'язані із його специфікою, зокрема: наявністю живих організмів, сезонністю, природно-кліматичними умовами та підвищеними ризиками тощо.
Слід вказати, що розробка новацій для сільського господарства здійснюється, як правило, у мережі науково-дослідних інститутів УААН, Міністерства аграрної політики та передових підприємствах України.
Найпоширенішими новаціями є: нові сорти, гібриди рослин і породи тварин, марки і модифікації сільськогосподарської техніки, технології, хімічні та біологічні препарати (вакцини), економічні розробки (документально оформлені методики, різні рекомендації тощо). Відтворення новацій у сільському господарстві здійснюють насінницькі, передові господарства, агрохолдинги (вирощування елітного та репродукційного насіння нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур); племінні заводи (розведення чистих порідних ліній тварин); машинобудівні підприємства (серійний випуск нової техніки); біологічні фабрики (випуск вакцин тощо). Впровадження розробок у виробництво (перетворення новацій в інновації) здійснюють ініціативні суб'єкти підприємницької діяльності задля досягнення комерційних вигод.
Необхідно зазначити, що активізувати розробку і прискорити впровадження новацій у виробництво можна шляхом зміцнення матеріально-технічної бази науково-дослідних установ, запровадження нових форм організації та мотивації праці, підвищення рівня заробітної плати усім працівникам установ, особливо науковцям.
Опрацювання літературних джерел [3] засвідчило, що сучасний стан продуцентів забезпечення новацій, особливо мережі науково-дослідних інститутів УААН дійшов критичної межі: матеріально-технічна база науково-дослідних установ зношена, не вистачає приладів для досліджень, особливо з найбільш наукомістких напрямів, зокрема біотехнології. Внаслідок довготривалості етапів розробки й апробації фундаментальних інновацій в сільському господарстві, результати наукових досягнень у селекції сільськогосподарських культур дають максимальну віддачу через 15-20 років від початку фінансування кожного окремого напряму наукової роботи, а в селекції порід тварин - 20-30 і більше років.
Важливим напрямком активізації інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва, як свідчить досвід корпорації «Сварог Вест Груп», є ведення бізнесу в режимі онлайн та автоматизації виробничих процесів у землеробстві. За допомогою елементів точного землеробства у корпорації вдалося підвищити врожайність культур на 4,6 % (соя), (9,1 % кукурудза), а економія добрив сягнула до 26 % [4].
Застосовуючи сучасні технології, аграрії можуть набагато точніше й швидше приймати правильні рішення та робити обґрунтовані висновки. Автоматизація виробничих процесів має ключове значення для зменшення витрат часу і ресурсів, а відтак – збільшення прибутковості. Значними перевагами від впровадження технологічних інновацій є збільшення контролю процесів, що відбуваються на всіх стадіях виробництва, транспортування та зберігання продукції.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про інноваційну діяльність» (Відомості Верховної ради України, № 36, с.266). 2002 ( зі змінами і доповненнями по 2014 р) [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: //zakon0.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
2. Кот О.В. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку аграрного сектору економіки та його організаційно-економічне забезпечення / О.В. Кот // Проблеми науки.- 2008.-№ 9.- с.30-37.
3. Опружак С.С. Інноваційна діяльність в сільському господарстві [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: // naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji/38-vosma-vseukrajinska-praktichno-piznavalna-konferentsiya-naukova-dumka-suchasnosti-i-majbutnogo/90-innovatsijna-diyalnist-v-silskomu-gospodarstvi.
4. Precision Agriculture Technology: передові технології у гармонії з природою // Корпоративний журнал Сварог Вест Груп.- 2015.-№ 2.- с.35-38. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: // zhurnal-svarog-web2.pdf.
_________________________
Науковий керівник: Пуцентейло Петро Романович, доктор економічних наук, професор, Тернопільський національний економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter