Зростаюча тенденція ускладнення середовища функціонування готельно-ресторанних підприємств ускладнює формування адекватної й своєчасної реакції підприємств на ці зміни. В результаті можна спостерігати неадекватне управління підприємством в умовах відсутності ефективної системи стратегічного управління. Наслідком ситуації, що склалася, є неефективне функціонування основних підсистем підприємства, низькі показники результатів діяльності та проблематичність «виживання» в цілому.
Вплив цієї тенденції на зниження прибутку і доходу окремого готельно-ресторанного підприємства можна нівелювати проектуванням і практичним впровадженням системи стратегічного управління, яка б забезпечувала максимізацію ефективності функціонування підприємства в заданих умовах середовища.
Аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних трактувань поняття «стратегії» дозволяє детально розглянути та розширити її загальноприйняті межі. Нами пропонується визначення стратегії як випереджувальної дії на поточний і прогнозований вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.
Оскільки мету підприємства можна представити як узагальнені цілі учасників, які реалізуються через підприємство, то процеси постановки цілей (а також стратегій, як цілей нижчого рівня) для систем «індивід» і «підприємство» мають спільну основу. Постановка мети та стратегії індивіда зумовлюється впливом мотиву (фактора зовнішнього або внутрішнього середовища індивіда) та спрямована на модифікацію цього впливу, що за визначенням є дією у відповідь або реакцією. Отже, стратегію готельно-ресторанного підприємства також можна розглядати як реакцію на поточний або прогнозний вплив факторів середовища.
Максимізація ефективності діяльності готельно-ресторанного підприємства в існуючих умовах середовища можлива шляхом встановлення фіксованої функціональної залежності стратегій підприємства від впливів цього середовища. Така залежність передбачає формалізацію типів впливів середовища та стратегій підприємства, а також визначення досягнення максимально можливого значення узагальненого показника ефективності діяльності підприємства в існуючих умовах як критерію вибору стратегій. Розглядаючи існуючі підходи до визначення такого показника, логічним видається обрати інтегральний показник ефективності підприємства, як суми зважених величин рентабельності й конкурентної переваги організації. Вищевказаний показник також розглядається як критерій ефективності системи стратегічного управління.
Система стратегічного управління готельно-ресторанним підприємством призначена насамперед для вирішення завдання оптимізації його функціонування, вимірюваної інтегральним показником ефективності діяльності підприємства, визначеним як критерій якості системи. Проектування системи стратегічного управління підприємством здійснюється на основі базової моделі, яка складається з п'яти основних блоків – цілей, функцій, завдань, управління, ресурсів системи, а також середовища підприємства [1-3].
Розглянемо алгоритм проектування системи стратегічного управління готельно-ресторанним підприємством (рис. 1), використовуючи при його створенні окремі елементи одиного з традиційних алгоритмів розроблення систем управління. На першому етапі проводиться діагностика існуючої системи стратегічного управління, потім оцінюється необхідність її модифікації або проектування (у випадку відсутності системи): усвідомлення вищим керівництвом змісту, мети й завдань розроблення й впровадження системи; установлення вимог і очікувань зацікавлених сторін; обговорення необхідності проектування системи. У випадку ухвалення рішення про створення системи
стратегічного управління формується проектна група з її розроблення й призначаються відповідальні особи, здійснюється розробка й затвердження плану проектування системи. Основна робота з проектування системи здійснюється на 3 - 9 етапах алгоритму (рис. 1). Після її завершення проводиться оцінка й тестування системи. У випадку позитивного результату на завершальному етапі здійснюється впровадження системи: моніторинг реалізації плану робіт (розробка критеріїв оцінки й методів поліпшення процесів); внутрішній аудит; складання плану коригувальних заходів. У випадку негативного результату – повторюються етапи 3 - 9 і знову проводиться оцінювання системи.
Таким чином, нами запропоновано алгоритм проектування системи стратегічного управління готельно-ресторанним підприємством. Ця система розроблена на основі методики формування й реалізації стратегій, використовуючи інтегральний показник ефективності діяльності підприємства як критерій ефективності системи. При цьому важливу роль відіграє взаємозв'язок стратегії підприємства й вплив середовища як вихідна передумова стратегічного управління. Цим питанням і присвячено наші подальші дослідження.
Список використаних джерел:
1. Гордієнко П. Стратегічний аналіз: навч. посіб. / Петро Гордієнко; М-во освіти і науки України, Міжнар. науково-технічний ун-т. -К.: Алерта, 2006. - 403 с.
2. Каплан Р. С. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Р. С. Каплан, Д. Р. Нортон ; пер. с англ. М. Павловой. – М.: Олимп-Бизнес, 2003. – 304 с.
3. Ефремов В. С. Классические модели стратегического анализа и планирования: модель ADL/LC [Электронный ресурс] / Ефремов В. С. – Режим доступа: http://www.vernikov.ru/material61.html ї.
4. Модель системи стратегічного управління підприємством й алгоритм її проектування / В.І. Ящук, В.Б. Артеменко, В.О. Янкевич // Науковий вісник НЛТУ України : збірник науково-технічних праць. – Львів : РВВ НЛТУ України, 2015. – Вип. 25.4. – С. 378-385.
|