Стійке функціонування підприємства як системи та виготовлення конкурентоспроможної продукції забезпечується не тільки завдяки використанню прогресивних технологічних процесів, а й здебільшого високим рівнем організації технічного обслуговування основного виробництва. З метою постійного підтримання в робочому стані засобів праці, виконання транспортно-складських операцій та інших робіт на підприємствах створюються відповідні допоміжні та обслуговуючі структурні підрозділи, які формують інфраструктуру виробництва.
Операційна система містить у собі три складники, такі як переробна система (трансформація сировини в готову продукцію), система забезпечення (виконує необхідні функції діяльності переробної підсистеми), система планування і контролю (отримує від переробної системи дані про стан системи і незавершене виробництво, внаслідок чого приймаються рішення). Роботу всіх цих систем забезпечує саме операційна інфраструктура підприємства [1, с.297]. Інфраструктура виконує своєрідні забезпечуючі функції для операційної системи будь-якого рівня та являє собою складну операційну систему, до якої входить комплекс цехів, господарств і служб, головне завдання яких зводиться до забезпечення нормального функціонування основного виробництва і всіх сфер діяльності підприємства.
Зростання ролі та значення операційної інфраструктури пояснюється тим, що використання сучасних технологій і високопродуктивного устаткування у операційному процесі ускладнює роботи, пов’язані з обслуговуванням, ремонтом і модернізацією техніки, підвищує значення інструментального обслуговування, призводить до збільшення потреби в різноманітних видах енергії, збільшує внутрішньозаводський та зовнішній обсяги перевезень вантажів і необхідність їх збереження. Склад і масштаби операційної інфраструктури підприємства залежать від типу виробництва, номенклатури й обсягу випуску продукції, рівня спеціалізації і кооперування, організації операційних процесів, розмірів підприємства та його операційних зв’язків.
Таким чином, допоміжні та обслуговуючі господарства потребують високої організації, адекватної рівню організації основного виробництва. Основним завданням сучасного управління є забезпечення поступального розвитку економіки та зростання соціально-економічних показників, вирішення якого передбачає цілу низку напрямів, серед яких розвиток інфраструктури є одним з найважливіших [2, с.85]. Удосконалення техніки й організації обслуговування створює умови для успішної роботи підприємства, якнайшвидшого освоєння нових виробів, застосування прогресивних технологій і досягнення на цій основі високих техніко-економічних показників виробництва. Раціональна організація системи інфраструктурного забезпечення операційного менеджменту є важливою умовою стабілізації і гнучкості основного виробництва, забезпечення обсягів, якості та оновлення продукції, що випускається, підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.
Список використаних джерел:
1. Євтушенко В.А., Кудінова М.М., Пастухова Н.В. Управління операційною інфраструктурою промислового підприємства у сучасних умовах. Глобальні та національні проблеми економіки. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. 2017. Вип. 17. С. 296-300.
2. Бутирська І.В., Школа І.М. Доцільність застосування методики бенчмаркінгу для визначення напрямів розвитку інфраструктури регіону. Регіональна економіка. 2005. №2. С.84-91.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter