В сучасних умовах невизначеності та динамічності розвитку економіки України суб’єкти підприємництва функціонують у середовищі з наявністю та високим ступенем впливу загроз внутрішнього та зовнішнього характеру. Саме тому особливої актуальності набуває проблема забезпечення фінансової безпеки підприємства.
Огляд наукової літератури дає змогу зробити висновок, що вчені-економісти вже давно вдавалися до спроб кількісного оцінювання рівня фінансової безпеки підприємства. Це призвело до появи великої кількості підходів, що використовуються для оцінки та аналізу фінансової безпеки підприємства.
Одним із відомих та загальновживаних підходів до кількісної оцінки рівня фінансової безпеки підприємства в економічній літературі є індикаторний підхід, який передбачає порівняння фактичних значень показників фінансової безпеки з нормативними значеннями індикаторів її рівня. Під нормативними значеннями індикаторів фінансової безпеки розуміють їх граничні величини, недотримання яких призводить до формування негативних тенденцій (виникнення загроз) у сфері фінансової безпеки [4].
У Сучасному економічному словнику індикатор (від лат. indico – вказую) визначається як орієнтуючий економічний показник, вимірник, що дозволяє певною мірою передбачити, в якому напрямку слід очікувати розвиток економічних процесів [3. с.116].
Індикаторний підхід до оцінки фінансової безпеки підприємства розглядається в працях вчених Ковальова Д. О., Сухорукова Т. І., Тамбовцева В. Л., Барановського О. І., Бендикова М. А., Ігнатьєвої І. А.
О.І. Барановський до зазначених індикаторів відносить: мінімальний розмір статутного фонду, величину активів, обсяг продажів, оборотність активів, розмір інвестицій, коефіцієнт рентабельності капіталовкладень, строк окупності капітальних вкладень, рівень інновацій, показник достатності сукупного капіталу, частку запозиченого капіталу, розмір питомого обороту капіталу, прибутковість капіталу, прибутковість активів, відношення прибутку до середньорічного капіталу, достатність обігового капіталу, ліквідність (поточна, короткострокова, загальна), величину ліквідного дефіциту, коефіцієнт миттєвої оцінки, платоспроможність, рівень оподаткування, період погашення дебіторської заборгованості, розмір позичкового відсотка, коефіцієнт покриття відсотка, періодичність погашення кредиторської заборгованості, суму кредитування небезпечним борговим зобов’язанням (дебентурою) [1, с. 38-39]. Даний широкий перелік може потребувати внесення коректив кожним окремим підприємством відповідно до умов його функціонування.
За такого підходу найвищий рівень фінансової безпеки підприємства досягається за умови, що вся сукупність індикаторів знаходиться в межах нормативних значень, а нормативне значення кожного з індикаторів досягається не на шкоду іншим.
За індикаторним підходом оцінка фінансової безпеки підприємства передбачає ідентифікацію його фінансового стану. З цією метою зі системи показників, що характеризують стан фінансової діяльності підприємства, повинні бути обрані ті, що відповідають наступним вимогам:
- бути простими в обчисленні й розумінні. Відповідно до цієї вимоги, значення показників через спеціально побудовані математичні формули мають змінюватися від 0 (відсутність фінансової безпеки) до 1 (найвищий рівень фінансової безпеки);
- бути суттєвими і значимими, повно і комплексно охоплювати всі сторони фінансової діяльності підприємства, адекватно відображати фінансову діяльність підприємства в комплексі;
- базуватися на чинній бухгалтерській та статистичній звітності, оперативному обліку (внутрішньосистемному, внутрішньокорпоративному);
- бути оперативними для відповідного реагування на стан фінансової безпеки, характеризувати якісний та кількісний стан фінансової безпеки у статиці і динаміці;
- характеризувати достатню глибину ретроспективи стану фінансової безпеки на основі постійного моніторингу, застосовуватися в плануванні, обліку і аналізі фінансової діяльності підприємства.
Отже, індикаторний підхід до оцінки фінансової безпеки підприємства дозволяє всесторонньо оцінити рівень фінансової безпеки та прослідкувати динаміку як самих показників, так і рівня фінансової безпеки. Головний недолік цього підходу полягає в залежності оцінки фінансової безпеки від визначення нормативних значень, котрі, у свою чергу, залежать від стану зовнішнього середовища, до якого підприємство має пристосовуватися і на який майже не може впливати.
Список використаних джерел:
1. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): монографія [Текст] / О.І. Барановський. – К.: КНТЕУ, 2004. – 759 с.
2. Горячева К.С. Оцінка рівня фінансової безпеки підприємства [Текст] / К.С. Корячева // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць. – Суми: УАБС НБУ, 2004. – Т. 10. – С. 288-295.
3. Марущак С.М. Проблеми застосування існуючих методик оцінки економічної безпеки діяльності підприємств / С.М. Марущак // Наукові праці. Економіка. – 2010. – Вип.132. – Т. 145. – С.115-119.
4. Управління фінансовою безпекою економічних суб’єктів: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічних і юридичних спеціальностей усіх форм навчання [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pidruchniki.com/78186/finansi/metodichni_pidhodi_zabezpechennya_identifikatsiyi_
otsinyuvannya_zagroz_finansoviy_bezpetsi_ekonomichnih_subyektiv.
|