В Україні створена законодавча база у сфері регулювання інвестиційної діяльності, яка поступово удосконалюється з метою заохочення найбільшої кількості іноземних інвестицій та підвищення ефективності їх використання. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації [1].
Оскільки у галузі правового регулювання відносин у сфері залучення іноземних інвестицій, крім національного законодавства, потрібно враховувати ще й міжнародне право та особливості законодавства країни, що їх надає, тому при формуванні інвестиційних відносини між різними державами можуть виникати ряд неузгодженостей.
Постановою Уряду в жовтні 2016 року був створений Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest), який є постійно діючим дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. Серед завдань його діяльності - залучення в Україну прямих іноземних інвестицій та вдосконалення іміджу держави як привабливої для інвестування країни.
Головними проблемами у залученні іноземних інвестицій на сьогодні є: політична та законодавча нестабільність, відсутність надійних гарантій захисту від змін українського законодавства, значний податковий та адміністративний тиск, високий рівень корумпованості та бюрократизму, значний рівень інфляції в країні та складність реєстраційних, ліцензійних і митних процедур. Для вирішення даних проблем, спрощення порядку залучення іноземних інвестицій та унеможливлення проявів ознак корупції при їх державній реєстрації 31.05.2016 прийнято Закон України № 1390-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій"[2]. 23.05.2017 року також Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій». Цим правовим актом врегульовано базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання, що спростить залучення іноземних менеджерів та іноземних кваліфікованих працівників, що необхідно на перших етапах розвитку дочірнього підприємства в Україні. Також, Законом надається право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві [3].
Таким чином, врахувавши вище сказане, можна зробити висновок, що поступово проблеми міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності вирішуються, а для іноземного інвестора створюються всі необхідні умови, тобто зміни у податковому законодавстві покращують інвестиційний клімат загалом.
Список використаних джерел:
1. Гончаренко І.В. Активізація інвестиційного процесу в Україні / І.В. Гончаренко, К.О. Шумська [Текст] // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. – 2014. – № 5. – С. 3-7.
2. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 р. №1560-ХІІ. //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: //[Електронний ресурс]. – http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.
3. Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://spb.mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/economic-cooperation/invest-climat.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter