В економічному житті суспільства банки грають величезну роль, їх часто називають кровоносною системою економіки. Починаючи з 90-х років XX століття, банки перейшли до комп'ютерній обробки інформації, що значно підвищило продуктивність праці, прискорило розрахунки і призвело до появи нових послуг.
Нові моделі ведення бізнесу, засновані на впровадженні інформаційних технологій, зумовлюють необхідність захисту інформації та забезпечення її конфіденційності. Для вирішення цих завдань слід використовувати сучасні засоби захисту від несанкціонованого доступу, дотримуватися всіх вимог нормативів бізнес-операцій, а також більш широко інтегрувати службу інформаційної безпеки в структуру управління банком.[2]
Для того щоб забезпечити захист і безперебійне виконання фінансових операцій, працівники IT-відділу повинні професійно виконувати ряд функцій щодо забезпечення збереження банківської інформації.[1] Перш за все перед підрозділом стоїть завдання розмежування прав доступу до різних модулів автоматизованої банківської системи, щоб кожен співробітник мав можливість запросити лише той обсяг інформації, який необхідний йому відповідно до рівня його відповідальності. Ще один важливий момент - відстеження реєстрації та виконання фільтрації є надходження системних повідомлень для визначення списку працюючих в даний момент програм.
Отже, здійснюється попередження можливих дій з перехоплення паролів користувачів з метою подальшого злому системи захисту або модифікації і видалення конфіденційних відомостей.
Інформаційна безпека відіграє в банківському секторі не просто важливу, а воістину ключову роль. З цим параметром безпосередньо пов'язані репутаційні та фінансові ризики, від них в кінцевому рахунку залежить доля будь-якого фінансового бізнесу. Обслуговування клієнтів - це пріоритетний напрямок роботи будь-якого банку. Все більше кредитних організацій використовують дистанційне обслуговування для розширення спектра послуг.
Дуже зручною для клієнтів є можливість, не виходячи з дому здійснювати управління рахунком, оплачувати різні послуги. Однак, крім незаперечних переваг дистанційне обслуговування таїть в собі і чимало загроз. Такий спосіб спілкування клієнтів з банком викликає надзвичайний інтерес з боку зловмисників. Причина цього в тому, що сервіс дистанційного обслуговування призначений здебільшого для надання фінансових послуг, а сучасні кіберзлочинці зацікавленні саме в отриманні прибутку.
Банки, як середовище фінансових коштів, завжди були і будуть метою зловмисників. Це підтверджують дані вірусних аналітиків «Лабораторії Касперського»[3], які щодня фіксують появу сотень шкідливих програм, створених для проведення атак на банківські системи.
Отже, при створенні і модернізації АСБ необхідно приділяти увагу забезпеченню її безпеки, особливо з точки зору економіко-математичних методів оптимізації витрат на захист банківської інформації. Саме ця проблема є зараз найбільш актуальною і найменш дослідженою.
Список використаних джерел:
1. Галицький А. Захист інформації в мережі - аналіз технологій і синтез рішень.- ДМК, 2016. 616 с.
2. Buyak L.M. Model disclosure of the multi-stability of the economy in the field of capital, funds, promissory notes and assets as a possible background for the progressive increase of its productivity / L. М. Buyak, O.I. Sokolovska, L.V. Danilyuk, V.K. Paychok // Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine. - 2010 - Voip. 20.7 - C. 278-283.
3. Концепція безпеки комерційного банку [Електронний ресурс] Режим доступу: Security Sect http://www.bre.ru/securitv/14277.htm1.
_________________________
Науковий керівник: Дума Людмила Василівна, викладач кафедри економічної кібернетики та інформатики, Тернопільський національний економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter