Термін «стратегія» вперше був запозичений А. Чендлером [7] (молодшим) в 1962 році у військових та почав використовуватися в економіці для визначення одного із видів керівництва комерційним підприємством. В той період починається етап стратегічного планування на підприємствах.
За А. Чендлером [7] стратегія – це визначення основних довготермінових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій та розподілення ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей.
А. Томсон, послідовність формування стратегії підприємства розглядає у складі таких етапів, як: встановлення загальних параметрів стратегії; розробка загальної стратегії; селекція напрямів діяльності та управління портфелем; визначення методів стабілізації; реструктуризація; ліквідація. [2]
Інноваційну стратегію підприємства можна вважати специфічним явищем, оскільки її сутність полягає в активному впливі на ринок господарських суб’єктів, а також перспективній зміні внутрішнього середовища фірми відповідно до сформованих соціально-господарських тенденцій.
Вибір інноваційної стратегії, з урахуванням її життєвого циклу, зазвичай, включає такі основні кроки: початок, народження, стверджування, стабільність, зрілість, спад, результативність, розпад. Отже, впровадження інформаційної системи (ІС) на підприємстві, в будь-якому випадку, має свій цикл: початок і кінець. І власне, впровадження на останньому етапі має свої переваги, оскільки цикл є незакінченим і відбувається переродження ІС у нову версію.
Розробка та впровадження ІС на підприємстві може здійснюватися різними шляхами (при цьому підприємства мають бути готові для такого кроку), зокрема за допомогою консалтингової групи; коли керівництво прораховує всі етапи впровадження (зверху-вниз); знизу в гору (впровадження новацій у кожному відділі).
Процес впровадження може складатися з різних методів і моделей, зокрема: метод отримання узгодженої думки [1]; метод повторюваного об’єднання незалежних сценаріїв [5]; метод матриць взаємовпливів, розроблених Гордоном і Хелмером [ 6]; проект PIMS (Profit Impact of Market Strategy) [3]; методика аналізу портфелю і т.ін.
Отже, всі розглянуті матричні моделі оцінки вибору стратегій розвитку підприємства можна застосовувати під час процесу формування останніх. Основне визначитися з моделлю, яка підходить для конкретного підприємства та змінити основні складові матриці і спрямувати аналіз на інноваційні складові підприємства.
Список використаних джерел:
1.Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах : навч. посібник / В. М. Гужва. – К. : КНЕУ, 2004. – 400 с. С. 10.
2.Томпсон А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии : учебник для ВУЗов / А. Томпсон, А. Стрикленд ; пер. с англ. под ред. Л. Г. Зайцева и др. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с. 3.Українські підручники он лайн. Федулова Л. І. Менеджмент організацій [Електронний ресурс] / Л. І. Федулова. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/10880816/menedzhment/innovatsiyniy_potentsial_osnova_viboru_innovatsiynoyi_strategiyi
4.Узун Д. Д. Огляд особливостей інноваційних стратегій підприємств у сучасних умовах українського ринку / Д. Д. Узун, Ю. О. Узун // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2010. – № 1 (9). – С. 65–77.
5.Федоренко І. К. Дослідження операцій в економіці : підручник / І. К. Федоренко ; за ред. І. К. Федоренко, О. І. Черняка. – К. : Знання, 2007. – 558 с.
6.Череп А. В. Стратегічне планування і управління : навч. посібник / А. В. Череп, А. В. Сучков. – К. : Кондор, 2011. – 334 с. С. 105–121. (118,119)
7.Chandler A. D. Strategy and Structure / A. D. Chandler // MIT. – Press. Cambridge, Mass..., 1962. – Р. 287.
8. Данилюк І.В. Сутність судово-експертної діяльності та класифікація послуг у сфері економічних досліджень/ І.В. Данилюк, Л.В. Дума// Open Access Peer-reviewed Journal. Science Review, 2(9), February 2018. Publisher –RS Global Sp. z O.O.,Scientific Educational Center Warsaw, Poland. – Р. 17-24
|