Державне фінансування протитуберкульозної програми спрямоване на досягнення довгострокових цілей плану дій по боротьбі з туберкульозом для Європейського регіону ВООЗ на 2016-2020 роки. Його глобальна мета – зупинити епідемію туберкульозу, зокрема, до 2035 року на 95% зменшити смертність від туберкульозу порівняно з 2015 роком, досягти рівня захворюваності менше 10 на 100 тисяч та з нульовим рівнем страждань від цієї хвороби, а до 2050 року досягти нульового рівня смертності від туберкульозу та нульового рівня захворюваності [4].
Єдина загальновизнана методологія вимірювання результатів реалізації бюджетних цільових програм відсутня, ефективність таких програм, як правило, оцінюється неадекватно.
В процесі оцінки цільових програм важливо орієнтуватися на критерії (показники), використання яких дозволить об'єктивно оцінити цільову програму. Такі критерії розроблені Міжнародною організацією аудиторських установ (INTOSAI). Вони є базовими у концепції результативності й англійською мовою визначаються як 3"Е": економічність (еconomy), ефективність (effectiveness), результативність (еfficiency) [1,10 с.8-9, 12 с. 25, 2 с.7].
Ці дефініції вписуються в модель «внесок-продукт-наслідок». Тлумачення понять, згаданих у базисній моделі “внесок-продукт-наслідок”:
- внесок – ресурси (людські, гроші, час, енергія, ін.), які перетворюються у процесі діяльності у результати;
- продукт діяльності – безпосередні результати діяльності;
- економічність – це мінімізація вартості ресурсів, спрямованих на діяльність, з огляду на відповідну вартість;
- ефективність – співвідношення між продуктом у вигляді товарів, послуг тощо та ресурсами, використаними для їхнього виробництва;
- результативність – результати в порівняні з цілями, зіставлені з використаними ресурсами [3, 2 c.7, 11 с.78].
Показники результативності програм.
Показники результативності виконання програми – це статистичний індикатор, який містить інформацію про результати виконання програм. Під результатом виконання програм розуміють:
- можливість ефективно виконувати свої функції;
- безпосередній продукт (товари або послуги);
- корисність для суспільства або окремих категорій населення (молоді, пенсіонерів та ін.) від отримання кінцевого продукту;
- кількість або вид категорії населення – одержувачів кінцевого продукту;
- зміни, до яких може привести реалізація бюджетної програми.
Показники виконання програми пропонуються самими бюджетними установами – виконавцями.
Показники виконання програми повинні будуватися на цілях і завданнях програми та використовувати дані, доступні для учасників бюджетного процесу.
Використання результативних показників видатків бюджету матиме важливе значення для планування бюджетних програм, оскільки дозволить:
- чітко показувати віддачу від використаних бюджетних коштів;
- підвищити ефективність (співвідношення результатів та витрат) і тривалість програми;
- визначати необхідність та відповідність поставленій меті;
- порівнювати бюджетні програми за роками, за подібними установами – в межах одного відомства або між відомствами, з іншими країнами;
- відбирати найбільш ефективні програми при розподілі бюджетних ресурсів.
Показники результативності групують за такими типами: показники затрат, показники продукту (виходу), показники ефективності, показники якості (результату) (хоча показники якості можуть бути найбільш складним типом результативних показників, вони є найбільш корисними, оскільки вони зосереджуються на кінцевій меті, для якої існує програма).
Застосування результативних показників дає можливість провести якісний та кількісний аналізи програми з погляду фінансового забезпечення заходів щодо її реалізації.
Міністерство фінансів рекомендує для індикаторів брати офіційні статистичні дані. Тому на підставі вище вказаних рекомендацій та відповідно до завдань програми протидії туберкульозу на основі статистичних даних центру громадського здоров’я МОЗ України автором запропоновані наступні індикатори:
- показники затрат індикатори, що визначають обсяги та структуру ресурсів (наприклад, кількість протитуберкульозних закладів, штатна структура, які обраховуються в абсолютних одиницях);
- показники продукту - кількість користувачів для яких буде реалізуватись дана програма (наприклад, кількість хворих, яких буде проліковано згідно програми, які обраховуються в абсолютних одиницях);
- показники ефективності – індикатори, які мають вказувати витрати ресурсів на одиницю показника продукту (витрати на одного хворого, вартість одного ліжкодня);- показники якості - вказують на результати виконання програми (наприклад: кількість вилікуваних хворих в порівнняні з минулим періодом, подаються у відносних величинах).
Список використаних джерел:
1.Абрамов Л. К., Азарова Т. В., Цільові програми та механізми по забезпеченню прозорості у процесі їх реалізації. – Кіровоград: ІСКМ, 2010. – 100 с.
2. Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти. Навчальний посібник – Київ.- «Кафедра» - 2013. – с.72
3. Київський міський цент перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.cpk.org.ua
4. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії
захворюванню на туберкульоз на 2018—2021 роки
5. Кузьминчук Н. В., к.е.н., докторант Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ
6. Михайлович Ю.Й., Журбенко А.В. Методологія та критерії оцінки ефективності бюджетних онкологічних програм. /Михайлович Ю.Й. //Клінічна онкологія- 2016. - № 3 (23) - с.6-10.
7. МОЗ України. Бюджетний запит на 2014-2016 роки індивідуальний, Форма 2016-2 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://moz.gov.ua
8. МОЗ України. Бюджетний запит на 2017-2018 роки індивідуальний, Форма 2017-2 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://moz.gov.ua
9. МОЗ України. Бюджетний запит на 2018-2020 роки індивідуальний, Форма 2018-2 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://moz.gov.ua
10. МФ України. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.minfin.gov.ua
11. Ніколаєв В. О. Удосконалення механізмів державного управління інформаційно-аналітичною діяльністю Дисертація – 2015.- м. Миколаїв – с.278
12.Основополагающие принципы аудита эффективности. Генеральный секретариат ИНТОСАИ – RECHNUNGSHOF(Счетная палата Австрийской Республики) DAMPFSCHIFFSTRASSE 2A-1033 VIENNA AUSTRIA [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.intosai.org.
13. Центр громадського здоров’я МОЗ України/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://phc.org.ua
14. Шкворець Ю.Ф. Критерії та показники оцінки ефективності програмно-цільового фінансування центральних органів управління з питань науки, інноваційної діяльності. 15 лет Содружеству Независимых Государств – Калуга: Издательство научной литературы Н.Ф. Бочкаревой, 2006. – с.654
__________________________
Науковий керівник: Джерелейко Світлана Дмитрівна, к.е.н., доцент, Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter