В умовах глибокої фінансової кризи існуючи форми фінансування діяльності суб’єктів господарювання не можуть в повному обсязі виконувати свого призначення, тому факторинг сьогодні є однією з найперспективніших та динамічно зростаючих фінансових послуг. Важливим вважаємо не тільки виявлення його сутності та видів, а й окреслення підходів до його визначення, адже значення поняття «факторинг», як і сама послуга, протягом довгого часу змінювалось і еволюціонувало. В сучасному вигляді факторинг почав використовуватися зовсім нещодавно, внаслідок чого ще й досі існує недостатнє розуміння як суті факторингових операцій гак і терміну «факторинг» (див.табл.). Адже на формування ринку факторингових послуг впливає дуже багато різних унікальних для кожної країни чинників, які не тільки визначають розвиток факторингу, але й впливають на розуміння його сутності як фінансової послуги [7].
Розглядаючи поняття «факторингу» за думками різних вітчизняних та закордонних науковців, можна зробити висновок, що єдиної думки у визначенні поняття «факторинг» досить не існує. Розрізняються думки авторів й стосовно приналежності факторингових операцій:
1) деякі автори вважають що факторинг – це придбання фінансовою установою права вимоги щодо виплат за фінансовими операціями [2-4; 6;7];
2) інша група авторів вважають факторинг комісійно-посередницькою діяльністю банку [1; 8; 11];
3) деякі вважають, що операція з факторингу – це операція з продажу дебіторської заборгованості [10; 12];
4) або, як метод кредитування [5; 9].
На нашу думку, факторинг повинен поєднувати ці напрямки його використання, мати більш складний зміст, а саме: факторинг – це фінансова операція перевідступлення банку або фінансовій установі несплачених боргових зобов’язань на умовах комерційного кредиту, яка супроводжується елементами консультаційного обслуговування з юридичних, страхових, інформаційних та бухгалтерських питань постачальника.
В сучасний умовах функціонування факторингові операції мають значні переваги перед кредитними операціями банків, а саме:
- факторинг забезпечує підприємства реальними грошовими засобами, дозволяючи сконцентруватися на основній виробничій діяльності;
- він сприяє прискоренню обороту капіталу, збільшенню його продуктивності та дохідності;
- окрім фінансування, фактор покриває значну частину ризиків постачальника: валютні, кредитні, ліквідні та процентні. Компанії, що мають валютну виручку, можуть відразу конвертувати отриманий авансовий платіж на оплату валютного контракту;
- у випадку різкої зміни ринкової вартості ресурсів, зростання кредитних ставок призводить до додаткового навантаження на товар постачальника, зменшуючи його конкурентоспроможність.
Розвитку факторингу в світі взагалі, та, безпосередньо, на ринку України сприяють міжнародні асоціації, такі як:
- International Factors Group (IFG), Брюссель (Бельгія) - створена в 1963 р.; головна мета діяльності є сприяння в проведенні міжнародних факторингових угод. Сьогодні ця асоціація об’єднує понад 160 найпотужніших факторингових компаній із 50 країн світу [7].
- Factors Chain International (FCI) — найбільша міжнародна факторингова асоціація у світі, заснована у 1968 р., Амстердам (Нідерланди). Нині охоплює 254 факторингові компанії із 69 країн світу. Місія цієї асоціації полягає в стимулюванні міжнародної торгівлі через факторинг та інші пов’язані фінансові послуги [7].
- Eastern European Factoring Association (EEFA), створена у 2001 р. із метою розвитку факторингу на території Східної Європи, підвищення стан-дартів якості та забезпечення інтересів східноєвропейських факторингових компаній [7].
Цілями угруповання є: сприяння зростанню обсягів міжнародних факторингових операцій; розробка уніфікованого міжнародного законодавства; надання допомоги у зв’язку з виникненням правових або технічних проблем, пов’язаних з факторингом; розповсюдження ноу-хау в галузі факторингу.
Таким чином, аналіз різних підходів щодо визначення сутності факторингу дало змогу уточнити визначення сутності цього поняття. Отже, факторинг – це фінансова операція перевідступлення банку або фінансовій установі несплачених боргових зобов’язань на умовах комерційного кредиту, яка супроводжується елементами консультаційного обслуговування з юридичних, страхових, інформаційних та бухгалтерських питань постачальника.
На сьогодні факторинг має досить переваг по відношенню до кредитних та комісійно-посередницьких операцій. Подальші дослідження полягають у дослідженні класифікацій факторингу з метою визначення оптимальних платежів за цією операцією.
Список використаних джерел:
1. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: навч. посіб. / за ред. І.В. Багрової. – Київ : ЦНЛ, 2004. – 384 с.
2. Басюк Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства/ Т.П. Басюк // Фінанси України. – 2004. – № 12. – C. 115–123.
3. Лисенко Ю.М. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / Ю.М. Лисенко – К., 2005. – 179 c.
4. Международные валютно-кредитные отношения : учебник / Н.П. Гусаков, И.Н. Белова, М.А. Стренина, под общ. ред. Н. П. Гусакова. – М.: ИНФРА – М, 2006. – 314 с. – (Учебники РУДН).
5. Міжнародні розрахунки та валютні операції: навч. посіб. / О.І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 392 с.
6. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Я. Грудзевич, М. Вознюк. – 3-тє вид. – К.: Алеута; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 500 с.
7. Пальчук О.І. Факторинг на ринку фінансових послуг. Монографія. / О.І. Пальчук - К., 2011. - 164 с.
8. Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства : підручник / Руденко Л.В. – К.: Лібра, 2002. – 304 с.
9. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика. – 5-е изд., перераб. и доп. / Е.С. Стоянова – М.: Перспектива, 2004. – 520 с.
10. Bickers M. Factoring in the UK. - 8th edition. - 2003. - 232 p.
11. Forman M., Gilbert J. Factoring and finance. Wiley. -1976. -142 p.
12. David William Pearce. Macmillan dictionaiy o f modem economics. - Edition: 3, illustrated. - Macmillan, 1986. - 462 p.