На сучасному етапі зовнішні державні запозичення стали одним із головних важелів регулювання національної економіки. За рахунок позик, які надають міжнародні фінансові організації та розвинуті країни, сума зовнішньої державної заборгованості України зростає. Із цього постає проблема підтримки належного рівня боргової безпеки держави та стійкості фінансової системи до внутрішніх та зовнішніх загроз [1].
Проблеми боргової державної політики досліджували В. Башко, Т. Богдан, О. Власюк, І. Коблик, Г. Котіна, К. Кузнєцов, Л. Лондар, Н. Рубіні, І. Сідельнікова, М. Степура, Дж. Стігліц, В. Федосов та інші науковці.
Значний вплив на економічну ситуацію та впровадження політичних реформаторських ініціатив має отримання Україною фінансування від міжнародних інституцій – Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського інвестиційного банку, а також фінансової підтримки Європейського Союзу та США.
Як зазначено у звітній презентації Міністерства фінансів України (квітень, 2018 р.) [2], за останні два роки після річної перерви співпраці з МВФ Україна отримала третій і четвертий транші на суму 2 млрд. дол. на поповнення резервів НБУ та підтримку національної валюти; від ЄС наша країна отримала другий транш коштів в рамках третьої програми макрофінансової допомоги у сумі 600 млн. євро; а також кредит у розмірі 400 млн. євро від Європейського інвестиційного банку на кредитну підтримку реального сектору економіки. З моменту набуття Україною незалежності, Світовий Банк (МБРР) надав Україні більше ніж 50 позик загальним обсягом 11,9 млрд. дол. США [3].
Аналізуючи взаємодію України з зазначеними фінансовими інституціями, постає питання про боргову безпеку держави, оскільки залучення позик в значних обсягах становить виклик виконання боргових зобов’язань, які бажано здійснювати без значного збільшення навантаження на бюджет країни та уникаючи необхідності реструктуризації боргу [4].
Внутрішні та зовнішні фактори нестабільності всередині країни негативно вплинули на показники боргової безпеки держави. Значні темпи нарощування обсягів боргу відносно темпів зростання ВВП характеризували істотне перевищення безпекових значень рівня боргу та посилення ризику неплатоспроможності держави.
Якщо порівняти в динаміці зовнішній державний борг та золотовалютні резерви України за 2009-2018 рр., то з’ясується, що державний борг став значно випереджати золотовалютні резерви з 2014 р., коли забезпечення боргу резервами було найнижчим (19,4%); станом на 30 квітня 2018 р. борг компенсувався резервами лише на 38,3 %; для порівняння – даний показник становив 99,9% наприкінці 2009 р. На кінець 2014 р. відношення державного та гарантованого державою боргу до номінального ВВП становило 69, 4 %, у 2015 р. цей показник досяг 79,1 %, у 2016 р. – 81 % [5].
Згідно закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» рівень боргового навантаження у 2018 р. планується на рівні 84,58 % від ВВП. Проте в постанові уряду «Про основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки» зазначено обмеження граничного обсягу державного боргу в середньостроковій перспективі на рівні, не більшому 62% ВВП на кінець 2018 р., 58% ВВП – на кінець 2019 р., 55 % ВВП на кінець 2020 р.
Наступною тенденцією, якою можна характеризувати боргову безпеку в Україні, є значний тиск на державний бюджет, який здійснюється через збільшення сум виплат за державним боргом. Якщо у 2017 р. обсяг виплат за зовнішнім боргом складав 72,2 млрд. грн., то у 2018 р. за зовнішнім боргом виплати оцінюються у 112,56 млрд. грн. [6].
Міжнародна практика напрацювала комплекс показників оцінки рівня боргової безпеки, проте, як зазначають Котіна Г. і Степура М. [7], у вітчизняній практиці немає нормативно врегульованого переліку ризик-індикаторів боргової безпеки. Тому вказані науковці зробили спробу розрахувати інтегральний рівень боргових ризиків на основі окремих показників, серед яких найвідомішим є показник рівня зовнішньої заборгованості на одну особу, нормативна величина якого за даними МВФ та ЄС становить 200 дол. США. В Україні цей показник у 2016 р. становив 1000 дол. США [7].
Як зазначено в звіті Міністерства фінансів України (квітень, 2018 р.) [2], досягненнями останніх двох років було те, що вперше в українській історії разом з випуском Євробондів Мінфіном здійснено активну операцію з державним боргом – викуп старих Євробондів на суму 1,6 млрд. дол. США з терміном погашення у 2019-2020 рр. за рахунок коштів нового випуску. Така операція значно знижує ризик рефінансування у 2019-2020 рр. Також вперше з 2013 р. Україна повернулася на ринки зовнішніх запозичень, розмістивши єврооблігації терміном обігу 15 років на 3 млрд. дол. США. Проте науковці є менш оптимістичними і наголошують на тому, що більшість індикаторів боргової безпеки знаходяться поза допустимими межами, а також нагадують про існування негативного тренду в тенденціях боргових індикаторів [7].
У звіті Міністерства фінансів України також зазначено, що співвідношення державного і гарантованого державою боргу до ВВП зменшилося з 80,9% у 2016 р. до 71,8% у 2017 р. [2]. Для порівняння: критичне значення відношення обсягу державного та гарантованого державою боргу до ВВП за нормами МВФ та Бюджетного кодексу України становить 60%. В той же час в коментарях до Бюджетного кодексу України зазначається, що критична норма (граничний розмір) боргового навантаження не розглядається, зокрема, у випадку проведення на території країни антитерористичної операції.
Отже, економіка України є залежною від зовнішніх запозичень і характеризується нестійкістю балансу фінансової системи, ризиком відсутності сталого розвитку політичних інститутів та виникнення нових зовнішніх та внутрішніх загроз. Про інтенсивність зовнішніх запозичень та структуру державного зовнішнього боргу України свідчить дані в таблиці 1.
Таблиця 1. Державний та гарантований державою борг України за останні роки, млрд. грн.
Як видно із таблиці, в загальній сумі державного боргу частка зовнішнього боргу за період з кінця 2013 р. по кінець 2017 р. зросла з 46 до 59%, а на кінець квітня 2018 р. становила 57%.
Гарантований державою борг – це загальна сума боргових зобов’язань суб’єктів господарювання-резидентів України щодо отриманих та непогашених на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями (Бюджетний кодекс України, стаття 2, пункт 17). До вступу в силу державних гарантій (настання гарантійного випадку), операції щодо зазначеної заборгованості не відображаються в державному бюджеті. В структурі гарантованого державою боргу частка зовнішнього боргу є значною, її динаміка є постійно зростаючою з кінця 2013 р. по кінець 2017 р. з 74 до 96%; а на кінець квітня 2018 р. вона становила 95%.
Отже, стан заборгованості країни оцінюється як близький до критичного, а вищезазначені чинники сприяють підвищенню рівня нестабільності боргової безпеки України. Це може привести до таких загроз, як розбалансування фінансової системи країни, низький рівень співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, потрапляння зовнішньої та внутрішньої економічної політики держави у залежність від зовнішніх кредиторів, значна затримка у інноваційно-інвестиційному розвитку держави, а також істотне звуження можливостей для важливих соціально-економічних перетворень державних інститутів [9].
Відомі вітчизняні науковці та прогресивні політики пропонують виділити наступні загальні кроки до стабілізації боргової безпеки України: посилення координації дій державних органів у сфері фінансової політики, удосконалення нормативно-правового регулювання стосовно індикаторів боргової безпеки та їх граничних показників, а також реструктуризацію та конверсію боргових зобов’язань з метою полегшення тиску на державний бюджет.
Зростання обсягу державного боргу та виплат по ньому є серйозним викликом для безпеки України. Політичної волі для вирішення вимагають певні негативні процеси, що роками складалися в нашій країні. Так, значний відтік капіталу за межі України в офшорні зони та пов’язана з цим нестача фінансових ресурсів для реалізації соціально-економічних реформ відбувається поряд із зростанням зовнішніх запозичень. З огляду на суттєве значення запозичених коштів із зовнішніх джерел та боргової політики країни, важливими завданнями управління державним боргом у середньостроковій перспективі, на нашу думку, є зниження залежності від зовнішніх запозичень, виявлення внутрішніх джерел фінансово-інвестиційних ресурсів та залучення заощаджень населення як альтернативи зовнішнім кредитам. А вдосконалення системи управління державним боргом та успішна взаємодія державних органів здатні стабілізувати боргову ситуацію в Україні.
Список використаних джерел:
1. Лондар Л. П. Боргова політика України: щодо зростання ризику дефолту: аналітична записка. - Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, квітень 2018. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Londar_borgova-a694f.pdf
2. Звіт міністерства фінансів України: Два роки уряду, квітень 2018 р. – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/2%20roky_Minfin.pdf
3. Співробітництво України з міжнародними фінансовими інституціями [Електронний ресурс] Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/860
4. Митрофанова А. С. Боргова стійкість України: стан, проблеми та політика. Проблеми економіки №1, 2017. – Режим доступу: http://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2017-1_0-pages-105_111.pdf
5. Динаміка зовнішнього державного боргу і золотовалютних резервів України з 2009 по 2018 рр. (млн. дол. США). - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/debtgov/foreign/
6. Лондар Л. П. Стан державного боргу України в умовах загострення фінансових ризиків, пов’язаних із гібридною війною: анал. зап. Київ: НІСД, 2017. 10 с.
7. Котіна Г., Степура М., Кондро П. Боргова безпека України: оцінка, ризики та перспективи // Схід. – № 3 (149), травень-червень, 2017 р. – С. 10-15.
8. Державний та гарантований державою борг України за станом на 30.04.2018. Квітень 2018. - Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/borg/derzhavnyi-borh-ta-harantovanyi-derzhavoiu-borh
9. Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2017-2019 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2017 р. № 905. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2017-%D0%BF
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter