Управління – це унікальний набір інструментів впливу на елементи внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, що актуальне лише в даних конкретних умовах і лише в визначеному проміжку часу. Вимоги сучасного середовища потребують створення оригінальних систем управління, що представляють собою унікальні набори інструментів управління. Важливу роль в цьому процесі складає здатність менеджменту до генерації нових інструментів та методів управління або до управлінських інновацій.
Говорячи про загальні принципи побудови системи управління сучасним підприємством, необхідно зазначити сукупність специфічних вимог, що пред'являються сьогодні зовнішнім середовищем до системи управління будь-якого підприємства [3]: зниження тривалості основних та допоміжних бізнес процесів; принципова неможливість досягнення істотних стійких конкурентних переваг в тривалому тимчасовому проміжку; зниження вхідних і вихідних бар'єрів в галузях; створення загального ринку, де присутня велика кількість сегментів, кожний з яких не має чітких меж; надзвичайно високий конкурентний тиск; домінантне положення в досягненні успіху нематеріальних складових підприємства; зростання значущості помилки; багатофакторність процесів, сьогодні не існує певних універсальних рецептів досягнення певного результату; зниження зони операційної ефективності.
Можна відзначити чотири ключові характеристики, якими має володіти система управління сучасним підприємством: реактивність – швидкість змін, що відбуваються всередині підприємства як відповідь на вплив певних елементів зовнішнього середовища; адаптивність (гнучкість) – здатність системи на всіх рівнях пристосовуватися до змін; інноваційність – здатність генерувати принципово нові рішення; системність.
Таким чином, зазначені вище умови функціонування сучасного підприємства ставлять перед виробниками якісно нові завдання у сфері стратегічного і операційного менеджменту. Сучасний ефективний механізм управління підприємством передбачає створення нових методів та засобів вирішення поточних та стратегічних завдань. Пропонується, що, виходячи з зазначених умов, основою такої технології управління має стати концепція проект-менеджменту.
Актуальність запровадження концепції проект менеджменту в теорію управління визначається тим, що сучасний процес управління підприємством не є безперервним або потоковим [2]. В часі і в просторі цей процес розривається на окремі умовно замкнуті різновекторні завдання, що необхідно вирішувати за наявних часових та ресурсних обмеженнях. Актуальність цих завдань досить часто і швидко змінюється, вони не схожі одні на одних.
Тривалість і частота зміни проектів визначатиметься швидкістю змін, що відбуваються, як в зовнішньому середовищі, так і в середині промислового підприємства, а так само його здатністю реагувати на дані зміни (його адаптивністю) [1].
Виходячи з даного визначення можемо сформулювати основні принципи, що закладаються в концепції проект менеджменту [4]:
1) Неповторність і унікальність.
2) Відповідно до першого принципу, визначаємо другий – одноразовість. Проект доцільно реалізовувати лише один раз.
3) Обмежений час.
4) Комплексність та системність.
5) Результативність.
6) Адаптивний внутрішньогосподарський механізм.
7) Концентрація ресурсів та зусиль.
Проект-менеджмент фактично представляє собою проектування під визначену систему завдань механізму управління підприємством, який передбачає максимально можливу концентрацію ресурсів на максимально швидке досягнення необхідного результату.
Список використаних джерел:
1. Чимшит С. И. Проект-менеджмент – технологический механизм стратегии корпоративного управления / В. А. Ткаченко, С. И. Чимшит // Сборник научных трудов: экономика, менеджмент, маркетинг. Управление проектами, организация. Выпуск 3. – Днепропетровск: Наука и образование, 2003. – С. 13-21.
2. Грабовский И.С. Методологические предпосылки перехода на методы управления проектами / И.С. Грабовский, Е.И Гезенцвей // Вісник Придніпровської державної академія будівництва та архітектури. – Дніпропетровськ: ПДАБА. – 2001. - №4. – С. 27-31.
3. Грабовский И.С. Чимшит С.И. Источники формирования финансового потенциала предприятия / И.С. Грабовский, С.И. Чимшит // Економічний вісник Донбасу. Науковий журнал. – Луганськ: „Альма – матер”. – 2006. - №1(3). – С.114-122.
4. Грабовський І.С., Чимшит С.І. Методологічні засади побудови системи управління сучасним підприємством на принципах проект – менеджменту [Електронний ресурс] / І. С. Грабовський, С.І.Чимшит // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. – 2017. – № 3 (08. – Режим доступу до журналу: http://www.easterneurope-ebm.in.ua.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter