Робота бухгалтера як високо кваліфікованого працівника вимагає від претендента на цю посаду ґрунтовних знань не тільки в сфері бухгалтерського обліку і податкової системи, а й економіки, фінансів, права, а також розуміння складних соціально-економічних процесів. Крім того, бухгалтер повинен мати компетенції участі в переговорах, виконувати завдання фінансового планування та фінансового контролю. Сучасний бухгалтер – не просто обліковець, а й аналітик, здатний керувати економічною та фінансовою службами підприємства, прогнозувати її розвиток.
Як вказує Н.В. Кічук, «для впевненого поступу у майбутнє українське суспільство потребує фахівців, підготовлених відповідно світовим освітнім вимогам, компетентних, амбітних, з інноваційним мисленням та сформованим прагненням реалізувати власні ідеї у суспільній життєдіяльності» [2].
З огляду на це, основною метою вищої освіти за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» є підготовка кваліфікованого фахівця з бухгалтерського обліку і оподаткування відповідного рівня та профілю, який є конкурентоздатним на ринку праці, достатньо компетентний, який вільно володіє професійними знаннями, вміннями та навичками, а також орієнтується в суміжних галузях діяльності.
При прийнятті на посаду головного бухгалтера фахівця, рекомендовано визначати його рівень знань щодо: законів, інших актів законодавства з питань регулювання господарської діяльності, ведення бухгалтерського та податкового обліку, основ технології виробництва продукції, основних принципів роботи на комп’ютері та відповідних програмних засобів [4].
За законодавчо визначеним переліком можна виділити сукупність навичок та вмінь, якими повинен володіти фахівець з бухгалтерського обліку й оподаткування, а також окреслити напрями та види навчальної роботи, спрямовані на формування професійної компетентності фахівця при вивченні дисципліни «Фінансовий облік».
Напрями навчальної роботи дозволяють виробити у студента навички проблемного мислення, зокрема, щодо визначення переваг та недоліків застосування окремих елементів системи бухгалтерського обліку. Крім того, вони сприяють формуванню цілісної компетенції фахівця з обліку і оподаткування на основі конкретних кваліфікаційних вимог чинного законодавства до претендента на посаду бухгалтера.
Савченко О.П. наголошує на тому, що «загальною ідеєю компетентнісного підходу є компетентнісно-орієнтована освіта, яка спрямована на комплексне засвоєння знань та способів практичної діяльності, завдяки яким людина успішно реалізує себе в різних галузях своєї життєдіяльності» [5]. Проте, проблема формування практичних навичок посилюється ще й необхідністю постійного практичного досвіду ведення бухгалтерського обліку та здійснення бухгалтерського контролю. Так, досвід наукової бухгалтерської школи вказує на доцільність здійснення викладачами фахових дисциплін практичної діяльності, а також активного введення практичної компоненти та результатів емпіричних досліджень у інформаційне забезпечення викладання таких дисциплін.
Перевагами застосування компетентнісної моделі бухгалтерської освіти полягають у тому, що уможливлює не тільки оцінку знаннєвої компоненти, а й встановити динаміку особистісних змін фахівця з обліку і оподаткування, зокрема, виконання групових завдань на заняттях з фінансового обліку дозволяють студентам навчитися розподіляти ролі при виконанні практичних завдань, а також координувати дії інших членів команди.
Зіньковським Ю. та Г. Мірських виділено у своєму дослідженні такі види компетентності: когнітивність, регулятивність, комунікативність, індивідуальність, рефлективність [1].
Відповідно до результатів досліджень та враховуючи виділені вище джерела загальноосвітньої компетенції, окреслено напрями формування компетенції фахівця з обліку і аудиту в процесі вивчення дисципліни «Фінансовий облік».
Так, когнітивність використовується при викладанні дисципліни матеріалів наукових та практичних публікацій, що формує у студента необхідність проблемного мислення при вирішенні завдань практичного характеру. А також для проведення аналогій з організацією і методикою відображення окремих операцій в обліку підприємств для окреслення основних спільних та відмінних рис між ними, що дозволяє продемонструвати місце дисципліни у науці бухгалтерського обліку та виявити основні міждисциплінарні зв’язки.
Регулятивність спрямовує на вивчення, порівняння та узагальнення вимог системи нормативно-правових документів з обліку, що сприяє розвитку у студента вміння інтерпретувати норми законодавства в контексті можливості їх застосування в конкретних практичних ситуаціях.
Комунікативність при підготовці реферативних доповідей за проблемними питаннями тематики, що вивчається, дозволяє студенту у логічній формі тезисно донести до колег найважливіші положення щодо організації та методики бухгалтерського обліку.
Індивідуальність визначає створення для студентів в межах інформаційного пакету дисципліни фонду завдань для самостійної роботи з заохочувальним оцінюванням її результатів, що дозволяє сформувати у студента бажання працювати над завданнями підвищеної складності та поглиблювати свої теоретичні знання
Рефлексивність скеровує виконання студентами тематичних папок, які містять наскрізне завдання з документування та облікового відображення основних господарських процесів підприємств та формування результатів такої діяльності та відповідної інформації у звітності підприємства, що дозволяє студенту в комплексі застосувати отримані при вивченні дисципліни знання, визначити проблемні моменти у засвоєнні ними матеріалу.
Отже, сучасні вимоги щодо кваліфікації фахівця з бухгалтерського і податкового обліку повинні враховуватися при розробці навчальних планів за відповідними напрямами підготовки та інформаційно-методичного забезпечення викладання окремих дисциплін. Необхідно враховувати також, що все більшого пріоритету серед роботодавців набувають вимоги щодо наявності у випускників системно сформованих інтелектуальних та комунікативних якостей, важливе значення має, крім іншого, і здатність до самоорганізації та до організації діяльності працівників.
Список використаних джерел:
1. Зіньковський Ю., Мірських Г. Компетентнісний підхід під час підготовки фахівців у вищих технічних навчальних закладах // Вища освіта України. – 2008. – № 4. – С. 29-36
2. Кічук Н.В. Компетентнісний підхід у вищій технічній школі: проблеми застосування [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://intellectinvest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_autors_kichuk_nv/
3. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія – Збірник статей: Випуск 12. Ч.І. – Ялта РВВВРВНЗ КГУ, 2006. –300 с.
4. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації / Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – 120 с.
5. Савченко О.П. Компетентнісний підхід у сучасній вищій школі // Е-журнал “Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_emagazine_ edagogical_science_vypuski_n3_2010_st_16/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter