Основне завдання економічної політики держави в промисловості - розглядати неоіндустріалізацію та приймати її програми структурного удосконалення у взаємозв’язку з процесом створення високопродуктивних робочих місцьу високотехнологічних сферах та згортання робочих місць у сферах з низькою доданою вартістю. Саме створення нових робочих місць у високотехнологічних сферах промисловості, які впливають на зростання рівня продуктивності праці і є запорукою розвитку економіки.
В роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників Н.В Анішиної, І.К. Бондар, В.С. Васильченка, О.А. Грішнової, О.С. Ємельянова, Т.А.Заяць, С.П. Калініної, Л.Г. Колєшні, Е.М. Лібанової, І.А. Малмигіна, Ю.М. Маршавіна, В.В. Онікієнка, В.М. Петюха, І.Л. Петрової, В.О. Покрищука, О.Ю. Рудченка, В.А. Савченка, Г.Е. Слєзінгера, М.В. Шаленко, Л.С. Шевченко, Р.А. Яковлєва, Г.О. Пухтаєвич та інших питання створення робочих місць вивчаються в контексті досягнення повної та продуктивної зайнятості, збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці, вдосконалення державної політики зайнятості. В спеціальній літературі (Бліщук К.М., Радіонова І.Ф., Пухтаєвич Г.О. ) існує декілька методик аналізу процесів, що відносяться до ринку праці та зайнятості населення. Але при цьому потребують досліджень питання вимірювання та оцінки макроекономічних процесів створення високопродуктивних робочих місць в сучасній промисловості України.
Аналіз процесів створення робочих місць в промисловості є важливою складовою системи державного впливу, яка дозволяє ідентифікувати умови, визначити їх характер та запропонувати шляхи для покращення. Оскільки в українській методології відсутні методики аналізу макроекономічних процесів створення робочих місць в промисловості, то необхідно забезпечити розробку таких методичних підходів. Також, в статистичній практиці відсутній моніторинг кількості створених високопродуктивних робочих місць в промисловому секторі і в цілому в економіці України, що негативно впливає на прийняття управлінських рішень щодо модернізації вітчизняної промисловості. Це викликано тим, що макропроцес створення нових робочих місць є багатостороннім явищем, яке включає економічні, соціально-трудові та екологічні аспекти. Відповідно, цей процес не може бути оцінений за допомогою одного або кількох показників, вимагає комплексного підходу та створення цілої системи показників.
Процес розробки методики аналізу процесів створення робочих місць в промисловості пропонується здійснювати із декількох етапів (рис.1). Щоб візуалізувати можливий хід створення робочих місць, слід розглянути набір індикаторів, які найбільш повно характеризують цей процес. У числі ключових індикаторів пропонується автором наступні декілька агрегатів:
1. Чисельність створених робочих місць в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
2. Обсяг та динаміка випуску (валової доданої вартості) в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
3. Чисельність та динаміка зайнятих та штатних працівників в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
4. Індекси та рівень продуктивності праці в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
5. Середня вартість робочого місця в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
6. Середня заробітна плата працівників в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
7. Вартість основних засобів на 1 зайнятого в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
8. Капітальні інвестиції (прямі іноземні інвестиції) в створення робочих місць в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
9. Умови роботи на існуючих робочих місцях в переробній промисловості (за видами промислової діяльності).
Запропоновані індикатори слід розглядати у розрізі класифікації галузей промисловості, що базується на технологічній класифікації Організації економічного співробітництва і розвитку, яка пов’язує витрати на НДДКР з розміром доданої вартості і статистикою виробництва. Дана класифікація дозволяє встановити перелік видів промислової діяльності в економіці України, які можна віднести до високотехнологічної, середньотехнологічної та низькотехнологічної груп і прослідкувати, які структурні зміни сталися протягом аналізує мого періоду в характері зайнятості та наявних робочих місцях галузі в залежності від рівня технологій.
Рис. 1 Етапи процесу проведення аналізу процесу створення робочих місць в промисловості
Запропоновані методичні підходи до здійснення аналізу тенденцій створення робочих місць дадуть змогу в більш повній мірі оцінити результати реформування промисловості, виявити причини негативних чи позитивних наслідків його здійснення, виявити роль цього процесу в забезпеченні промислового розвитку та його вплив на соціально-економічні процеси в країні.
Список використаних джерел:
1. Бліщук К.М. Економічний аналіз державної політики: основні поняття, підходи та застосування : навч. посібник / К.М. Бліщук К.М., Є.Г. Матвіїшин. – Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Л., 2007. – 265 c.
2. Радіонова І.Ф. Макроекономічний аналіз національної економіки: навч. Посібник /І.Ф. Радіонова, В.І. Усик. – К.: КНЕУ, 2015. – 272 с.
3. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки. Тексти лекцій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shag.com.ua/kiyivsekij-nacionalenij-ekonomichnij-universitet-g-o-puhtayevi.html.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter