Доходи бюджетних установ - це надходження грошових коштів, отримуваних установами за рахунок державних коштів, для виконання кошторису доходів і видатків. Залежно від джерел утворення доходів їх поділяють на два види: доходи загального фонду; доходи спеціального фонду [1]. Бюджетні установи покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загального фонду) та надходження позабюджетних коштів (доходів спеціального фонду). Згідно НП(С)БОДС 101 [2], доходи - збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власника). Облік доходів бюджетних установ регламентують наступні нормативні документи - НП(С)БОДС 124 «Доходи», МСБОДС 9 «Дохід від операцій обміну» та МСБОДС 23 «Дохід від необмінних операцій» [3, 4].
Згідно НП(С)БОДС 124 «Доходи» доходи класифікуються:
- доходи від обмінних операцій: бюджетне асигнування; доходи від надання послуг, виконання робіт (плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності); доходи від продажу (доходи від операцій з капіталом, доходи від продажу нерухомого майна); доходи від відсотків, роялті та дивідендів; інші доходи від обмінних операцій;
- доходи від необмінних операцій: податкові надходження; неподаткові надходження (збори та платежі); трансферти та кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; надходження до державних цільових фондів; зобов'язання, що не підлягають погашенню [3].
В МСБОДС 9 «Дохід від операцій обміну» та МСБОДС 23 «Дохід від необмінних операцій» дається наступне визначення доходів: «доходи - валове надходження економічних вигод або потенціалу корисності протягом звітного періоду, коли чисті активи/власний капітал зростають у результаті цього надходження, а не в результаті внесків власників». Суми коштів, зібрані представником органу державної влади чи іншої урядової організації, не є економічними вигодами або потенціалом корисності, що надходять до суб’єкта господарювання, і не ведуть до збільшення активів чи зменшення зобов’язань, тому їх виключають з доходу.
Невідповідність міжнародній обліковій практиці доходів існує і щодо визнання їх в обліку. Так, визнання доходів передбачає, що фінансування з бюджету визнається доходом в періоді отримання. За операціями госпрозрахункового характеру дохід визнається як валове надходження економічних вигід або потенціалу корисності протягом звітного періоду, якщо чисті активи/власний капітал зростають у результаті цього надходження. Класифікація доходів за обмінними та необмінними операціями в національних стандартів відповідає нормам міжнародних стандартів. В свою чергу, поняття «обмінної операції» дещо різниться. За міжнародними стандартами для визначення операції як обмінної допускається отримання (або передання) в обмін на активи чи послуги цінностей «приблизно рівної вартості». Національні стандарти такого уточнення не містять, а отже, передбачають отримання ( або передачу) грошових коштів, послуг (робіт), інших активів, погашення зобов’язань, відповідно до вартості проданих (придбаних) активів [4,5]. Отже, в міжнародній практиці МСБОДС 9 «Дохід від операцій обміну» застосовується в організаціях, в яких відбуваються наступні обмінні операції: надання послуг; продажу товарів; використання інших активів, які приносять відсотки або дивіденди. МСБОДС 23 «Дохід від необмінних операцій» застосовується в організаціях, в яких дохід нараховується за рахунок необмінних операцій: податки; трансферти; гранти; списання боргів та прийняття зобов’язань; штрафи. У вітчизняній практиці, НП(С)БОДС 124 «Доходи» застосовується в організаціях, на яких доходи нараховуютьс від обмінних та необмінних операцій, які відбуваються в державному секторі.
При обліку доходів суб’єктів державного сектору актуальним питання є вдосконалення первинних документів. Відсутність первинних документів з обліку доходів, ускладнює ведення ефективної роботи бухгалтерської служби. Меморіальні ордери та картки аналітичного обліку були розроблені на основі застарілої законодавчої бази та Плану рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Із набуттям чинності НП(С)БО, Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі до меморіальних ордерів було внесено зміни, що заключались в заміні номерів рахунків. При цьому кардинальна зміна структури Плану рахунків, зміна типових схем бухгалтерських проведень, форми звітності враховані не були.
Таким чином, для подолання розбіжностей необхідно розробити НП(С)БО в державному секторі окремо для доходів за обмінними та необмінними операціями. Це сприятиме гармонізації бухгалтерського обліку доходів із міжнародною практикою. Важливим також є розроблення системи нових первинних документів та регістрів для обліку доходів в державному секторі.
Список використаних джерел:
1. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. пос. для студ. ВНЗ / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
2. НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0095-11
3. НП(С)БОДС 124 «Доходи» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0089-11/sps
4. МСБОДС 9 «Дохід від операцій обміну» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua.
5. МСБОДС 23 «Дохід від необмінних операцій (податки та трансферти)» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter