На сьогодні Україна є провідним експортером зернових та олійних у світі, втім важливо розуміти, що це сировинні товари з низькою доданою вартістю. Тим не менше, експорт готових харчових продуктів низький. Оскільки на ринку м'яса та м'ясопереробки є компанії, що закріпили свої місця на світовому ринку, зокрема, ПАТ "Миронівський Хлібопродукт", що експортує заморожене м'ясо птиці, варто звернути увагу на дану галузь з точки зору експортного потенціалу.
Аналізуючи ринок м'яса, слід зазначити, що 48% [ 1,2] виробленої яловичини і 24% м'яса птиці експортується. Це відносно високе значення. Втім, відсутність стабільно сприятливих умов розвитку внутрішнього ринку м'яса за останні 7 років призвело до скорочення поголів'я великої рогатої худоби на 23% і поголів'я свиней на 12% [1]. За цей період зросло лише поголів'я свійської птиці - на 5,4% [1], чому сприяли сильні позиції виробників м'яса свійської птиці, державні дотації в цьому секторі та високий попит на українську продукцію на зовнішніх ринках. Також свій внесок в розвиток птахівництва вносять зміни в структурі ринку кінцевого споживання м'яса. Істотне зростання роздрібних цін на м'ясо, що відбулося у 2017 р, спричинило перерозподіл споживання в сторону дешевшого м'яса птиці.
Хоча на ринку м'ясних продуктів діяли ті ж негативні чинники, що і на ринку м'яса, розглянутий ринок виявився більш стійким в кризовий період. За рахунок можливості розширення асортименту в бік більш дешевих продуктів багато підприємств змогли зберегти свої позиції, та отримати поштовх розвитку в подальшому. М'ясопереробні підприємства мають можливість утримувати або знижувати ціни на свою продукцію за рахунок здешевлення компонентів рецептур продукту. Таким чином, завдяки більшій варіативності, ринок м'ясопродуктів має більше перспектив зростання.
Обсяг ринку в сегменті "ковбас і копчених виробів" за підсумками дев'яти місяців 2017 р зріс на 5,68% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року - з 172,6 тис. т. до 182,4 тис. т. втім, хоча відбулося зростання, даний сегмент залишається в нестабільному стані [3]. Починаючи з 2014 р сегмент "ковбас і копчених виробів" демонстрував негативну динаміку. Сегмент "ковбасних виробів" стійкіше відреагував на кризу. Перерозподіл стався всередині товарних груп сегменту в бік збільшення виробництва більш доступних за ціною кінцевим покупцям товарів. Тому в структурі виробництва ковбас, як і раніше, найбільша частка, - майже 70% [3], припадає на групу варених виробів (включаючи сосиски і сардельки).
Сегмент "м'ясних консервів" впав на 30% через зменшення державних витрат і зниження споживчого попиту. У структурі виробництва 86,7% м'ясних консервів виготовляються із субпродуктів, і лише невеликий відсоток - це консерви з м'яса: яловичини - 6,4%, свинини - 3%, м'яса птиці - 3,9% [3]. На найближчий час немає ніяких помітних тенденцій, які б дозволили цьому сегменту якісно змінитися.
Серед інших споживчих трендів останнім часом найбільш помітна тенденція зростання популярності нішевих видів м'яса (наприклад, качиного, гусячого, кролятини, індичого, баранини, конини, козлятини тощо) та продуктів їх переробки. На сьогодні сумарна частка всіх нішевих видів м'яса становить лише 5,6%, в той час як на частку традиційних видів м'яса припадає 94,4% від усіх обсягів споживання. [3] Проте, багато виробників вважають перспективними нішеві товарні групи, в структурі споживання яких найбільшу частку займає качине м'ясо - 48,3% [3]. Тренд зростання споживання нішевих видів м'яса стимулюється і підтримується зростанням споживання цих видів м'яса на європейському ринку. Українські виробники такої продукції на разі проходять всю необхідну сертифікацію, щоб стати постачальниками на зовнішні ринки. Характерно, що всупереч незначного зниження поголів'я попит на нішеву продукцію зберігається.
Ряд великих виробників мають сертифікати халяль і виробляють таку продукцію, зокрема, Миронівський Хлібопродукт. Розвивається цей сегмент, в тому числі, і за рахунок того, що не завжди продукція халяль позиціонується у високому ціновому сегменті, а частково представлена і в середньому ціновому сегменті. Хочу попит на таку продукцію всередині країни обмежений незначною чисельністю мусульман та євреїв в країні, для експортних ринків це конкурентна перевага або, іноді, обов'язкова вимога.
Важливим споживчим трендом є зростання сегменту так званих «крафтових» ковбас і органічних продуктів. Розвиткові сегменту сприяє висока якість продукції, адже невеликі виробники дуже пильнують за своєю репутацією, зруйнувати яку може навіть мала кількість негативних відгуків. Закономірно, що зростання нестандартних продуктових рішень продовжиться в високому та середньому цінових сегментах.
Розвиток ринку організованого роздрібу і зростання частки великих холдингів сприяє зміні структури місць покупки. Так, на 2011 р частка магазинів мережевої торгівлі в структурі продажів м'яса і м'ясних продуктів становила 47% від загальних обсягів реалізації. У 2017 році ця частка вже перевищила 60%. [3] Збільшенню обсягів реалізації м'яса і м'ясопродуктів в магазинах сприяє не тільки скорочення споживання, а й зростання обізнаності кінцевих споживачів про ризики харчової безпеки.
Зі зростанням доходів населення можна буде очікувати приріст ринку від 3% до 7% щорічно протягом 2-3 років. [3] Всередині країни попит на м'ясо і продукти його переробки буде досить стабільний, так як частка цієї продукції в раціоні українців традиційно велика. Найбільші гравці будуть зберігати свої позиції, в тому числі й через відсутність значної для них конкуренції, як на ринку м'яса, так і на ринку м'ясних продуктів.
У найближчій перспективі триватиме пошук нових експортних напрямків українськими виробниками. Для забезпечення розвитку ринку необхідно виділити відправні точки зростання ринку в цілому і на споживчому рівні. Серед кроків для сприяння розвитку м'ясної галузі варто відзначити наступні: створення ефективної структури санітарного та ветеринарного контролю; гармонізація українського законодавства з Європейським; розподіл державної підтримки між усіма ринковими сегментами; активізація маркетингової активності виробників для створення позитивного враження про власні бренди і галузь в цілому.
Отже, складна ситуація на внутрішньому ринку змусила виробників м'яса та продуктів м'ясопереробки використовувати нові можливості. На внутрішньому ринку з'явилося багато пропозицій нішевих продуктів. Також виробники активно шукають можливості для виходу на експортні ринки і досягають в цьому результатів, зокрема майже половина виробленої яловичини та чверть м'яса птиці експортується. Експортні обсяги продовжують зростати. Слід зробити висновок, що ринок м'яса та продуктів м'ясопереробки має значний експортний потенціал.
Список використаної літератури:
1. Обсяг виробленої продукції (товарів, послуг) підприємств за видами економічної діяльності [Електронний ресурс] // Держкомстат. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/fin/ovpp/ovpp_2015_u.htm.
2. Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2017 році [Електронний ресурс] // Держкомстат. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt1217_u.htm.
3. Мир продуктов. // РИА "Марко Пак". – 2018. – №1. – С. 2–18, 40–43, 50–61.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter