Організаційна структура є центральною, базовою складовою підприємства, яка визначає усі його аспекти і здійснює на них суттєвий вплив. Тому питання оцінки ефективності організаційної структури управління знаходиться постійно в полі зору зарубіжних вчених (Мінтцберг Г., Мільнер Б.З., Саймон Г., Пітерс Т. та Уотермен Р.) і вітчизняних науковців (Лизньова А.Ю., Герасименко І.М., Кочеткова Ю.Ю., Швиданенко Г.О. та ін.).
При визначенні ефективності управлінської структури, зазвичай, використовуються такі методи [1]:
1. Аналіз та порівняння галузевих показників з конкурентами. Визначаються затрати (через чисельність персоналу, середню заробітну плату, обсяг виробництва/величину націнки тощо) і валові надходження (через обсяг збуту). У разі відставання від конкурентів приймається рішення про необхідність проведення оптимізації.
2. Аналіз внутрішньої інформації, яку отримують від керівників підрозділів підприємства та ведучих співробітників щодо умов роботи, міжособистісних стосунків, організації праці, мотиваційних методів, можливості кар’єрного зростання, рівня централізації і децентралізації та ін.
3. Зовнішня оцінка незалежним консультантом, який визначає доцільність оптимізації, вибирає способи та методи для підвищення ефективності організаційної структури.
Комплексне уявлення про стан структури управління підприємством складається на основі оцінки показників ефективності складу системи і структури зв’язків (рис.1).
Рис. 1. Показники ефективності організаційної структури управління підприємством (розроблено на основі опрацювання джерела [2]).
Оцінка рівня оптимальності організаційної структури управління підприємством передбачає аналіз таких параметрів:
1. Норма керованості. В організації планують чисельність співробітників, якими керівник зможе ефективно управляти. Кількість підлеглих на одного адміністратора залежить від його досвіду і стажу, а також від типу компанії і специфіки товарів, що випускаються та послуг, що надаються.
2. Однорідність структури. При ефективній оргструктурі число ланок між керівництвом і працівниками залишається приблизно рівним для кожного співробітника і підрозділу.
3. Відсутність дублювання функцій управління і контролю вищих керівників. Важливо своєчасно виявляти такі посади і при необхідності скорочувати їх або надавати інші функції, чітко обумовивши відповідальність.
4. Оптимальна кількість керівного складу. Вважається, що кількість адміністраторів не повинна перевищувати 30% від числа усіх співробітників підприємства.
Застосування окреслених методів на основі показників оцінки стану організаційної структури управління допомагає виявити недоліки та негативні тенденції, які заважають ефективному досягненню організаційних цілей, швидкому реагуванню на зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі та створенню оптимальної управлінської моделі функціонування організації.
Список використаної літератури:
1. Гончарук В.А. Средний бизнес: построение и развитие для руководителей и владельцев компаний различного профиля. /В.А.Гончарук [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.goncharuk.ru/books/optimization1
2. Оцінка ефективності управлінських організаційних структур на підприємствах сфери послуг [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://studexpo.ru