Функціонування аграрного сектору в умовах ринкової економіки при обмеженому доході підприємств з виробництва продукції сільського господарства та малоуправляємому ринку, підвищити рентабельність можливо за рахунок зниження собівартості продукції. У сільському господарстві, як і в переважній більшості галузей, основною метою залишається досягнення найменшої виробничої собівартості одиниці продукції. Основні можливості по зниженню собівартості як постачання, так і виробництва та розподілу лежать в сфері управління рухом матеріальних та супутніх потоків. Зазначені резерви значні, оскільки, управління матеріальними потоками займає 40-70% [1] загальних виробничих витрат сільськогосподарських підприємств.
Для підвищення ефективності управління матеріальними потоками аграрного сектору потрібно мати вдало підібрану концепцію управління кожного суб’єкта господарювання. Але дану концепцію неможливу реалізувати без виявлення та оцінки рівня управління матеріальними потоками. Таким чином, організованість та відмінність внутрішньологічних аспектів сприяє не тільки виконанню функціонуючими суб’єктами стратегічних завдань, але й фактично головним елементом їх конкурентоспроможності.
Оцінка сучасного стану основних складових матеріальних потоків регіону, спрямована на встановлення і вивчення ознак, оцінку внутрішнього стану управління матеріальними потоками і виявлення проблем ефективного функціонування і розвитку системи управління, а також формування шляхів їх вирішення [2].
Оцінка сучасного стану основних складових матеріальних потоків регіону, спрямована на встановлення і вивчення ознак, оцінку внутрішнього стану управління матеріальними потоками і виявлення проблем ефективного функціонування і розвитку системи управління, а також формування шляхів їх вирішення [2].
Проведений аналіз і оцінка дозволить виявити проблеми, зумовлені структурою логістичної системи, як основи матеріальних потоків, особливостями зовнішнього середовища і характером взаємодії з внутрішнім середовищем. Аналіз є першою стадією дослідження матеріальних потоків які виникають в аграрному середовищі і дозволяє зіставити і вибрати ефективні рішення розвитку системи управління матеріальними потоками, виявити причини збоїв в управлінні і умови їх усунення.
Проведення аналізу повинно базуватися на потоках в загальному вигляді, який має дві основні ознаки: по-перше, він повинен припускати рух, а по-друге, мати предмет руху. В силу цих причин транспортний і вантажний потік є не тільки фактором, що впливає на матеріальний потік, а й невід'ємною його частиною і також повинен бути оцінений.
Таким чином для комплексного аналізу матеріальних потоків в аграрному секторі потрібно вирішити наступні завдання:
– провести аналіз предмету руху матеріальних потоків;
– провести аналіз транспортного і вантажного потоків.
Даний аналіз дозволяє вирішити наступний комплекс питань:
– встановити стан системи управління матеріальними потоками;
– виділити залежність ефективності логістичної системи від якісно-кількісного складу її елементів і структури, а також стану середовища, в якому функціонує підприємство;
– систематизувати причини порушення в системі управління матеріальними потоками.
Основними критеріями оцінки ефективного управління в цілому як і матеріальними потоками виступають множинні показники, що характеризують результативність операційних систем або підсистем. Найбільш поширеними вважаються наступні показники: економічні та комплексні.
Економічні показники ефективності та найбільш поширенні і активно використовуються. Але весь результат діяльності зводити тільки до економічних показників було б занадто спрощено. В сучасних умовах краще використовувати комплексні показники.
Формуванню ефективного управління матеріальними потоками повинно базуватися на основному потоці який має високий потенціал для розвитку підприємницької діяльності. Ми пропонуємо наступну методику оцінки управління матеріальними потоками регіону для подальшої організації його руху.
Нами була сформована наступна система показників, що дозволяє визначити рівень управління матеріальними потоками:
– первинні показники – виробництво продукції т, прибуток (збиток), грн. на 1ц продукції, повна собівартість 1 ц., грн., ціна реалізації з 1 ц., грн. рівень рентабельності, %;
– вторинні – індекс матеріального потоку, індекс економічної ефективності як сукупність індексів від реалізації продукції.
Вторинні показники виступають кінцевими показниками для визначення рівня управління матеріальними потоками.
Для подальшого аналізу використано комплексну (інтегральну) оцінку за вторинними показниками. Складність такої оцінки полягає в тому, що самі показники роботи підприємств найчастіше виявляються досить суперечливими.
У цьому зв'язку для всебічної оцінки управління матеріальними потоками первинні показники в процесі аналізу об'єднуються в один інтегральний показник.
Нами було проведено практичне застосування даної методики оцінки рівня управління матеріальними потоками на прикладі Харківської області. Під час дослідження було встановлено, що чотири райони області в 2016 році за рівнем управління матеріальним потоком мають неефективний стан, це Близнюківський, Первомайський, Зміївський та Богодухівський райони, 22 райони мають малоефективне управління і лише Чугуївський район знаходиться на ефективному рівні. Таким чином, постає питання щодо визначення причини та пошуку шляхів удосконалення системи управління матеріальними потоками. Для цього, було структуровано та проаналізовано основні складові оцінки рівня управління матеріальними потоками трьох неефективних районів та проведено порівняння з ефективним районом.
Дане порівняння дозволило зробити висновок, що основною причиною зниження рівня матеріальних потоків в неефективних районах стала собівартість продукції, яка призвела до збільшення ціни на яку рівною мірою впливають витрати [3], і яка в свою чергу впливає на кількість матеріального потоку, тобто ціна впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так і обсяги пропозиції, тобто попит і пропозиція виступають як функція ціни.
Таким чином, запропонована методика дозволяє узагальнено оцінити та порівняти рівень розвитку системи та визначитися з ефективною та неефективною позицією. Та дозволяє не тільки визначити ефективність, але і точно встановити, що саме сприяє зниженню позиції в рейтингу і які комплексні заходи потрібно використати для покрашення ситуації та підвищення ефективності.
Список використаних джерел:
1. Долгов А.П. Тенденции в динамике и структуре логистических издержек национальной экономики США / А.П. Долгов // Сб. докл. V междунар. науч.- практ. конф. – Киев: НАУ. – 2007. – С. 69 - 74.
2. Диагностика материальных потоков. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:http://club-energy.ru/f15_1.php.
3. Теория цены А. Маршалла. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://economics.studio/ekonomicheskaya-teoriya/teoriya-tsenyi-marshalla-ravnovesnaya-tsena-86785.html.
_____________________
Науковий керівник: Ульянченко Олександр Вікторович, доктор економічних наук, професор, член кореспондент НААН України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter