Інтеграція України у світовий економічний простір в умовах сталого розвитку, укладання угоди про зону вільної торгівлі з країнами Європейського Союзу, а також всеохоплюючі світові кризи (екологічна та економічна) створили суттєві виклики для українського сільського господарства і призвели до значних структурних змін у галузі, зокрема визначили питання щодо забезпечення якості, безпеки продуктів харчування, їх відповідності вимогам міжнародних стандартів.
Найнеобхіднішою умовою ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу є чітко сформована система організаційних та економічних взаємовідносин між виробниками молока та переробними підприємствами. Дуже важливим скадником при формуванні взаємовідносин та ринку молока й молочних продуктів є попит, який визначається рівнем споживання молока та молокопродуктів. Споживання молокопродуктів в регіоні і Україні вцілому знижується. Експерти українського діскусійного клубу проаналізували офіційну статистику і повідомляють, що за результатами трьох кварталів 2017 р. споживання молока в Україні скоротилося на 5% [1].
Якщо не вжити заходів, то така тенденція призведе до нищівного стану як у молочному скотарстві, так і в молокопереробній промисловості, відродити які буде вкрай важко. Запобігти цьому може зростання на українському ринку закупівельної ціни на сире молоко [1]. Проте, при наявності сезонності виробництва молока, як сировини, його у літні місяці майже удвічі більше, ніж у зимовий період. І, якщо зафіксувати ціни на молоко, особливо в літній період, коли має місце інтенсивний процес переробки на сухе молоко, вершкове масло й сир, то значно зменшиться попит на молоко. Тому постає питання пошуку нових шляхів та підходів управління виробництвом та переробкою молока.
Одним із таких шляхів і вагомих показників розвитку ринку молочної продукції є експортно-імпортний потенціал. Станом на вересень 2017 р., кількість затверджених експортерів з України до ЄС зросла до 19 [2]. Проте, нажаль, Харківська область не увійшла до цього списку. Це означає, що жодне підприємство регіону не пройшло сертифікацію, щоб мати можливість експортувати молочну продукцію. Для отримання преференційного доступу на ринок ЄС необхідно підтвердити походження товару з України та отримати сертифікат EUR.1 (видається митницями безоплатно на кожну партію товару). Європейські замовники можуть також вимагати від виробника наявності сертифікату відповідності певному міжнародному стандарту безпечності харчових продуктів (зазначається у контракті), зокрема: ISO 22000, FSSC 22000, BRC, IFS. Ці сертифікати не є обов’язковими для ввезення на територію ЄС, проте вони часто є необхідною умовою для реалізації продукції в ЄС [2].
Вирішенням даної проблеми може стати запровадження виробництва органічної продукції. Вважаємо за необхідне відмітити, що все більшої актуальності набирає питання органічного виробництва. Попит на натуральні, або органічні, фермерські продукти з'явився порівняно недавно, проте з кожним роком зростає. Особливого значення мають органіка молочної промисловості. В останні роки спостерігається тенденція активного наповнення внутрішнього ринку власною органічною продукцією за рахунок налагодження власної переробки органічної сировини [3]. В Україні діє дев’ять виробників фермерської органічної продукції молочного напрямку [4]. У досліджуваному регіоні не функціонує господарств з виробництва органічної продукції молочного скотарства. Тому, дослідження потенціал розвитку ринку органічної продукції молокопродуктового підкомплексу є актуальним.
З цією метою було проведено аналіз районів Харківської області, з метою визначення найбільш підходяшого для організації та розташування виробництва та споживання органічної продукції. Було проведено групування районів області за складовими потенціалу розвитку ринку органічної продукції молокопродуктового підкомплексу: індексу агропромислового потенціалу молокопродуктового підкомплексу; індексу ступеня екологічної чистоти району; індексу рівня життя населення.
Виходячи з досліджень ми отримали п’ять районів Харківської області з базовим потенціалом для розвитку ринку органічної продукції молокопродуктового підкомплексу та визначили що формування ринку органічної продукції молокопродуктиового підкомплексу у Харківській області є одним із напрямів підвищення ефективності управління галуззю, оскільки є ряд екологічних, економічних та соціальних переваг, що притаманні цій сфері діяльності.
Дослідження розвитку молокопереробних підприємств може стати дійсно ефективним лише за умов злагодженої роботи всіх підприємств. пов'язаних із виробництвом, переробкою та реалізацією молока і молочних продуктів. Саме тому перед підприємствами молочної промисловості стоїть першочергове завдання створити таку систему організаційно-методичних заходів, яка б сприяла: зростанню поголів'я дійного стада: одержанню більшого обсягу якісної маточної сировини від сільських господарств: зменшенню витрат молокопереробних підприємств на виробництво молочної продукції: зниженню обсягів викидів від діяльності та загалом підвищенню конкурентоспроможності молочної галузі. А розвиток ринку органічної продукції у регіоні сприятиме збільшенню рівня продовольчої безпеки, ефективності управління розвитком молокопродуктового підкомплексу Харківської області.
Список використаних джерел:
1. Інформаційно-аналітичний портал Міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації ФАО. – [Електронний ресурс] / Офіційний сайт. – Режим доступу : http://www.fao.org/home/ru.
2. Девять производителей фермерской молочной продукции. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://biz.censor.net.ua/resonance/3030183/devyat_proizvoditeleyi_fermerskoyi_molochnoyi_produktsii.
3. Мерцалов А.А. Продовольственная безопасность региона: тенденции, пути развития, управление: монография. / А.А. Мерцалов,
В.В. Печенкина, Д.В. Шахов. – Орел: Издательство ОРАГС, 2005. – 228 с.
4. Федерація органічного руху в Україні. Органік в Україні. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:http://organic.com.ua/uk/homepage/2010-01-26-13-42-29.
___________________
Науковий керівник: Ульянченко Олександр Вікторович, доктор економічних наук, професор, член кореспондент НААН України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter