У криптовалюти, як правило, інвестують шляхами в обхід законодавства на біржах, такій як Coinbase. Однак, курси криптовалют не мають фундаментального забезпечення та регулюючої ролі центробанків, а інвестори часто страждають від інтернет-атак. Тому більш мінливі і малопередбачувані в порівнянні з фіатнимі валютами. Спекулятивні чинники сильніше позначаються на динаміці котирувань, слідують із природи криптовалюти:
- Відсутність державного регулювання. Криптовалюти децентралізовані, не мають ніяких регулюючих фінансових органів.
- Відсутність прив'язки до відчутної цінності на відміну від національних валют, що прив'язані до цінності, яку має нація (нафта, золото)
- Відсутність реальної вартості. Не можливо визначити ринкову вартість. Наприклад, реальна вартість акцій корпорації включає в себе конкретні фінансові показники діяльності.
Із природи криптовалют можна вивести і можливі легальні фінансові механізми для інвестування у криптовалюту:
- Фючерсні контракти на крипто валюти на регульованих біржах: Присутність ф'ючерсних контрактів на криптовалюти на традиційних біржах фактично зробить їх становище «законними» в існуючій фінансово-правовій системі. Криптовалюти стануть одним з ключових класів активів на глобальних біржах, що відкриє доступ для великих традиційних фінансових інститутів, що діють виключно в рамках законодавства. Факт наявності фінансових гарантій по операціях з деривативами на крипто валюти підвищить інвестиційну привабливість, а значить і попит на базовий актив і його ціну. Це означає, що глобальний попит на біткоіни і ліквідність ринку значно підвищаться.
- Інвестування в активи суміжних з криптовалютою областей. Одним із шляхів є інвестування в компанії, які виробляють обладнання для майнингу видобутку крипто валюти - акції компаній, які виробляють ASIC-обладнання або відеокарти, - наприклад, AMD та NVIDIA, що є наслідком технології «видобутку» криптовалют, наприклад у «біткоїн», інвестор (майнер) повинен першим з усіх майнерів знайти рішення для особливої математичної задачі. Цей процес відомий як Proof-of-Work - «доказ роботи» - особлива математична задача, під час якої майнер намагається першим вгадати 64-значне шістнадцяткове число (хеш), яке виявиться менше або дорівнює цільовому хешу. Хеш підбирається випадковим перебором. Для того щоб стати першим, необхідна величезна обчислювальна потужність щоб мати високий хешрейт - коеффіціент хешування, який вимірюється в мегахешах в секунду (MH/s), гігахешах в секунду (GH/s) і терахешах в секунду (TH/s). Зазвичай тут і використовують продукти вказаних вище корпорацій AMD та NVIDIA.
Список використаних джерел:
1. Молчанов Н.В. Криптовалюта: проблеми та поняття // Science Time. 2014. №10 (10) С.300-303.
2. ITI Capital. Як організовано торгівлю ф'ючерсами на біткоїни на Чиказькій біржі [Електронний ресурс] 2017, URL: https://habrahabr.ru/company/iticapital/blog/346580/
3. Саакян А. Г. Криптовалюта як первинний інструмент у формуванні валютного регулювання держави // Науковий вісник ЮІМ. 2015. №4 С.17-20.
4. Дурдієва Д.А., Ісупова В.Ю. Сучасний стан електронної платіжної системи в умовах глобалізації світової економіки // Теорія і практика сучасної науки. 2016. № 5 (11). С. 298-301
____________________
Науковий керівник: Дегтярьова Наталія Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
|