Рентабельність – це відносний показник прибутковості, що характеризує ефективність господарської та фінансової діяльності підприємства [2]. Є декілька видів рентабельності, основні з яких: рентабельність продажу (комерційна прибутковість – прибуток, пов’язаний з доходами від продажів), рентабельність активів (економічна), рентабельність власного капіталу (фінансова). Проте загалом рентабельність це відношення певного виду прибутку до показника, рентабельність якого необхідно розрахувати.
Зважаючи на те, що рентабельність є результатом певних дій суб’єкта господарювання, вона може бути як у позитивного фінансового результату, так і дефіциту (негативного фінансового результату).
Показники рентабельності дуже часто розглядаються як найважливіший елемент аналізу фінансової та матеріальної ситуації підприємства. Ці показники важливі не тільки для людей, що ведуть бізнес, але й для фізичних та юридичних осіб в найближчому оточенні (наприклад, клієнти, постачальники, банківські установи тощо).
Оскілки рентабельність є одним з основних показників стану підприємства, то її необхідно ретельно проаналізувати в певному порядку – окремо абсолютні (доходи, витрати і прибуток), оскільки вони є основним джерелом інформації щодо оцінки рентабельності і відносні показники (коефіцієнти рентабельності).
Також, варто зазначити, що величина прибутку характеризує економічний ефект, а ефективність діяльності підприємства оцінюється його рентабельністю.
Прибуток – перевищення сукупних доходів над сукупними витратами. Обчислюють як різницю між чистим виторгом (без податку на додану вартість і акцизного збору) та витратами на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг) [1].
У ринкових умовах підприємство повинне прагнути якщо не до отримання максимального прибутку, то, принаймні, до досягнення такого рівня прибутку, який дозволяв би йому не тільки зберегти свої позиції на ринку збуту своїх товарів і надання послуг, а й забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції.
Заходи щодо збільшення прибутку:
1. Збільшення обсягу випуску продукції. На виробничому підприємстві даний захід доречний у випадку коли продукція має високу рентабельність, оскільки якщо впровадити збільшення випуску низькорентабельної продукції, то цей захід не забезпечить бажаного результату, а навіть навпаки – прибуток зменшиться. Також варто зазначити, що даний метод бажано впроваджувати у поєднанні з іншими заходами зі збільшення прибутку, як наприклад розширення ринку продажу.
2. Поліпшення якості продукції, що виготовляється. Цей метод є одним із кращих, оскільки висока якість забезпечить репутацію підприємства і отже попит на його продукцію, а відповідно чим вищий попит на продукцію тим більший прибуток отримає підприємство.
3. Продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду. У даному випадку для підприємства кращим буде обрати варіант здачі в оренду майна, адже його продаж принесе лише одноразовий прибуток.
4. Зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу. На виробництві даний метод слід застосовувати обережно, оскільки зниження собівартості продукції може призвести до зниження її якості, а отже, скоріш за все, і до зменшення прибутку.
5. Диверсифікація виробництва. Для виробничого підприємства впровадженням даного заходу зі збільшення прибутку може бути новий продукт або технологія виробництва. Проте у деяких випадках, як наприклад для цегельного заводу, диверсифікація продукції є неможлива, але є можливою стратегія інтеграції, як наприклад, об’єднання в одній організації будівництва та виготовлення матеріалів для нього.
6. Розширення ринку продажу та ін. Щодо розширення ринку продажу для виробничого підприємства, то це може бути, наприклад, пошук нових каналів збуту продукції.
З цього переліку заходів випливає, що вони щільно пов’язані з іншими заходами на підприємстві, спрямованими на зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції та використання факторів виробництва [3].
Список використаної літератури:
1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: навч. посібник [для самост. вивч. дисципліни]. / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко. – 3-тє вид., виправл. і доп. – К.: Знання-Прес, 2009. – 299 с.
2. Економіка виробництва / Нестеренко В.Ю., Токар І.І. – Конспект лекцій, Харків – 2012. – 58 с.
3. Шляга О.В. Прибуток та рентабельність як показники ефективності виробництва [Електронний ресурс] / О.В. Шляга, Л.І. Шипуля. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_8_075.pdf.
_______________________
Науковий керівник: Сорочак Олег Зіновійович, кандидат технічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter