Кожна країна на певному етапі розвитку стикається з таким явищем як криза. У кризовий період у країнах із низьким та середнім рівнем розвитку активно проявляється так званий ефект Гіффена, який рідко спостерігається у промислово розвинених країнах.
Ефект Гіффена (Giffen effect, парадокс Гіффена) – практично єдиний виняток із класичного закону попиту-пропозиції: при підвищенні ціни на якийсь товар, за умови, що всі інші параметри залишаються незмінними, попит на нього буде незмінно падати [1]. Ефект Гіффена призводить до зворотнього, здавалось, нелогічного результату: ціни на певний товар підвищуються, але водночас зростає і попит на нього; при зниженні ціни падає і попит. Він є реакцію покупців на несприятливі коливання в економіці чи складну політичну ситуацію в країні, поширюється виключно на товари першої необхідності, вражає незахищені верстви населення. Така поведінка споживачів щодо певних товарів сприяла поділу товарів на дві групи: звичайні товари та товари Гіффена.
Багато товарів із мінімального споживчого кошика легко піддаються ефекту Гіффена. Типовими прикладами є рис, макарони, хліб, гречка, олія, певною мірою ефект проявляється і при підвищенні цін на бензин. Основні характеристики товару Гіффена:
1. Низькоякісний.
2. Складає значну частину витрат із бюджету.
3. Не має рівнозначного товару-замінника.
4. Основні споживачі – люди з низьким та середнім рівнем доходів.
Вперше парадокс Гіффена почав досліджуватися в у ХІХ ст. в Ірландії. В період голоду 1845-1849 рр. при підвищенні ціни на картоплю ірландське населення стало купувати її ще більше [2]. Пояснення цьому феномену таке: картопля була основним продуктом харчування найбідніших верств населення. Побоюючись залишитись без головного продукту свого раціону через подальше підвищення ціни, люди змушені були економити на м'ясі, молоці, щоб закупити картоплю «про запас». Таким чином, споживачі власноруч спровокували подальше зростання ціни на картоплю за рахунок підвищення попиту.
У кризові періоди в Україні надзвичайно чітко проявляється ефект Гіффена. Наприклад, у посткризовий період 2010-2011 рр. з грудня по червень в Україні ціни на продовольство зросли майже на 14 %. Найбільше це позначилося на соняшниковій олії, макаронах, хлібові, овочах та м'ясі. Пшеничне борошно подорожчало на 32 %, хліб – на 22%, макарони – на 25%, а крупи – майже на 30 %. За логікою, попит на ці товари мав би знизитись, але відбулося протилежне явище. Уже в січні-червні 2011 р. оборот роздрібної торгівлі зазначених товарів складав 23 млрд. грн, що на 20 % більше, ніж у січні-червені 2010 р. [3].
Тож, ціновий орієнтир відіграє виключно важливу роль в поведінці, як виробників, так і споживачів товарів і послуг. Товар Гіффена товар, ефект доходу для якого перевищує ефект заміщення. Для більшості товарів підвищення ціни призводить до зниження споживання, а для товару Гіффена – навпаки. Насправді, товари Гіффена є досить рідкісними, але можливість виникнення все нових і нових продуктів, що підпадатимуть під цю категорію, існує. Поява продуктів Гіффена є сигналом соціальних негараздів, свідченням зниження загального рівня життя населення. Еффект Гіффена може призвести до інфляційного підвищення цін на рівні держави, стати причиною дефіциту певних товарів на полицях магазинів.
Список використаних джерел:
1. Дж. Винер. Концепція корисності в теорії цінності та її критики / Дж. Винер. – Спб. : 2005. – С.78-16.
2. Матеріали науково-методологічного семінару «Україна – від кризи до кризи» від 28.11.2014, Всеукраїнська громадська організація «Інститут досліджень економіки і суспільства 21 століття», м. Київ
3. Сайт «Моя освіта»: http://moyaosvita.com.ua/marketing/efekt-giffena-paradoks-giffena/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter