Фінансові інвестиції корпорації є особливим активом, який може використовуватися в системі управління корпорацією для розв’язання різних завдань та впливати на її розвиток. Формування портфеля фінансових інвестицій корпорації являє собою багаторівневий процес, який поєднує різні напрями діяльності корпорації, реалізується в різних сферах, ринках і галузях.
Портфель фінансових інвестицій корпорації є спеціально сформованим набором конкретних фінансових інструментів, використання яких здійснюється відповідно до окресленої стратегії розвитку корпорації та дотримання пропорцій розподілу інвестованого капіталу. Такий портфель постає як визначена сукупність інструментів, що формується відповідно до розробленої інвестиційної стратегії, залежно від інвестиційних цілей розвитку корпорації.
Ефективне управління портфелем фінансових інвестицій корпорації сприяє її збалансованій діяльності, а також дає змогу власникам бути впевненим у оптимальному використанні фінансових ресурсів, спрямованих на зростання ринкової вартості корпорації. При цьому внутрішній контроль на етапах формування портфеля фінансових інвестицій є важливою складовою механізму діяльності корпорації, що сприяє його стабільному функціонуванню у короткостроковій та довгостроковій перспективах.
Впродовж 2014-2017 років українська фінансова система знаходиться у нестійкому фінансовому стані, причинами якого є як військовий конфлікт, так і економічна розбалансованість, загострення якої відбувалося упродовж останніх 10-ти років. До додаткових проблем можна віднести такі, як:
нерозвиненість фінансового ринку України;
необхідність підвищення вимог інвесторів та емітентів до забезпечення належного рівня дохідності та підтримання ліквідності, що спричиняє збільшення попиту на фінансові інструменти з необхідними характеристиками;
обмеженість застосування фінансового інжинірингу для створення продуктів, в яких у ролі базового активу використовуються не лише цінні папери, а й індекси, процентні ставки, кредитні угоди, біржові товари тощо;
недостатність розвитку технологій хеджування ризиків, що потребує вдосконалення механізму використання й оцінки інвестиційних продуктів про формуванні портфеля інвестицій [3, c.90].
Загалом, слід відмітити, що впродовж останніх років при формуванні українськими корпораціями портфеля фінансових інвестицій та розробці механізму інвестиційної стратегії значущими є такі три ключові аспекти:
застосування системного аналізу при прийнятті рішень;
аналіз тенденцій сучасного стану інвестиційного потенціалу з метою виявлення можливостей використання фінансових інструментів;
розробка адаптивних механізмів інвестиційної стратегії з урахуванням волатильності інвестиційного потенціалу в умовах невизначеності української економіки [2, с.70].
Також доцільно зазначити певну закономірність, а саме: при формуванні портфелів фінансових інвестицій є помітним те, що кожна корпорація намагається дотримуватися чітких підходів до оцінювання дохідності, ризику, ліквідності, використовуючи найкращу практику та міжнародні стандарти фінансової звітності ри управлінні портфелем фінансових інвестицій. Результати агрегованого аналізу структури портфелів фінансових інвестицій українських корпорацій свідчать про наявність чіткої тенденції до формування трьох основних типів портфеля, характеристики яких наведено в табл. 1.1.
Рис. 1.1. Структура портфеля фінансових інвестицій за видами фінансових інструментів українських підприємств в 2017 році
Джерело: складено автором за даними [4]
Основними факторами формування такої структури є використання українськими підприємствами фінансових інструментів з високим рівнем надійності, на дохідність яких меншою мірою впливають макроекономічні чинники, та дотримання виваженої стратегії з активним застосуванням методу диверсифікації фінансових інструментів з метою зниження інвестиційних ризиків.
Зменшення обсягів фінансових інвестицій впродовж 2015 та 2017 рр. спричинено відпливом капіталу за межі України та активним вилученням грошових коштів зі сфери фінансових інвестицій у сферу господарського споживання. Також причиною є відплив капіталу внаслідок переведення підприємницького бізнесу за кордон через нестабільність та складність політичної і економічної ситуації в Україні [5, c.6-7]. Ще одним негативним фактором, який вплинув на зменшення обсягів фінансових інвестицій є катастрофічне падіння виробництва у 2015 році, коли обсяг ВВП знизився на 10%, що стримало вкладення іноземних інвестицій в українську економіку. У 2015 році українські банки повернули зовнішнім кредиторам суму комерційних кредитів, яка на 384 млн. дол. США перевищувала суму отриманих у тому ж році зовнішніх запозичень.
Сучасні тенденції формування українськими підприємствами портфелів фінансових інвестицій свідчать про недостатню їх ефективність в період 2012-2017 рр., оскільки на даний момент український ринок цінних паперів є недостатньо розвинутим, і тому він не здатний виконувати в повному обсязі функції перерозподілу інвестиційних ресурсів, що супроводжується такими факторами:
висока концентрація ринку у короткостроковій та довгостроковій перспективах (домінування декількох емітентів);
нерозвиненість фінансової інфраструктури, а саме значне домінування фондової біржі «Перспектива» на внутрішньому ринку українських паперів;
обмеженість можливих джерел фінансування корпорацій і недооцінка ринком багатьох корпорацій;
тенденція боргового характеру українського ринку, що зберігається доволі тривалий час;
збереження високого рівня закритості ринку цінних паперів, що створює проблеми для малих та середніх підприємств з точки зору формування достатніх обсягів портфелів фінансових інвестицій.
На наш погляд, спрямованість фінансових інвестицій корпорацій безпосередньо залежить від зміни макроекономічних чинників, таких як: рівень інфляції, курс гривні до долара, податкове навантаження та фінансовий результат діяльності підприємств. Перші три чинники відповідають критеріям валютно-фінансової конвергенції відповідно до Маастрихтського договору, що є головною передумовою євроінтеграційного розвитку економіки фінансового ринку України [1, C.11] .
Результати проведеного нами моделювання свідчать про те, що найбільший вплив на динаміку фінансових інвестицій здійснює фактор податкового навантаження, а найменший – фінансові результати діяльності підприємств.
Коефіцієнт «фінансові результати діяльності підприємств» має додатне значення, а тому такий вплив є прямим. Ця тенденція пояснюється тим, що значення показника в останні роки має нестабільну динаміку – більшість підприємств є збитковими та мають достатнього обсягу ресурсів на формування портфеля фінансових інвестицій. Порівняно з іншими факторами, фінансові результати підприємств чинитимуть менший вплив на можливість формування портфеля фінансових інвестицій з огляду на відсутність привабливих інструментів фінансування та нерозвиненість фондового ринку України.
Обмінний курс має обернене значення, що свідчить про те, що при збільшенні девальвації гривні, обсяг фінансових інвестицій підприємств буде знижуватись. Крім того, іншим показником впливу на фінансові інвестиції є податкове навантаження. При цьому, його вплив є найбільшим відповідно до розрахованої моделі.
Основною причиною прямої залежності між податками на фінансовими інвестиціями є наступна: у результаті зростання ставок деяких податків або введення специфічних податків на фондовому ринку, відбувається значний перелив капіталу від біржового до позабіржового ринку. Таким чином, у результаті значного зростання позабіржового ринку, загальний обсяг фінансових інвестицій підприємств буде зростати. Побудована економетрична модель була перевірена за основними параметрами та тестами, відповідно до яких встановлено, що вона має високий рівень якості та достовірно описує залежність між наведеними факторами.
Отже, підвищення ефективності формування портфеля фінансових інвестицій корпорацій в Україні насамперед залежить від сприятливого інвестиційного клімату, інвестиційної політики держави та активного використання фінансових інструментів ринку цінних паперів. Передумовою забезпечення активізації інвестиційних процесів в умовах невизначеності ринкової економіки є чітко сформований адаптивний механізм інвестиційної стратегії, який визначає пріоритетні напрями формування інвестиційного потенціалу, оптимальний вибір доцільних джерел фінансування, вдосконалення механізмів управління ризиками, контролю та оцінки ефективності реалізації інвестиційної стратегії.
Комплексний підхід при формуванні інвестиційної стратегії підприємства надає можливість оцінити рівень інвестиційного потенціалу та сформувати стратегічний інвестиційний план на підставі обґрунтованого вибору джерел фінансових інвестицій. Таким чином, незважаючи на чіткі ознаки зниження ділової активності, найближчим часом основними фінансовими інструментами для формування портфеля фінансових інвестицій підприємств залишатимуться боргові інструменти та акції, водночас у сегменті облігацій підприємств обсяг реалізації нових запозичень буде значно нижчим, ніж обсяг викуплених та погашених випусків.
Список використаних джерел:
1. Bukovinsky, S. А., et al. The Banking System of Ukraine: Towards European Integration, Kyiv, National Bank of Ukraine. BU NBU, 2015, 496 p.
2. Костирко Р. О. Аналіз впливу фінансових інструментів на формування інвестиційного потенціалу в економіці України / Р. О. Костирко, О. О. Середа // Часопис економічних реформ. – 2015. – № 1. – С. 68-75.
3. Науменкова С. Використання структурованих цінних паперів для фінансування корпорацій в Україні / С. Науменкова, Т. Буй // Фінанси України. - 2010. - №2. - С.89 -101. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2010_2_11
4. Річні звіти НКЦПФР за 2012-2016 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nssmc.gov.ua.
5. Науменкова С. Фінансові інструменти убезпечення від політичних ризиків у проектному фінансуванні / С. Науменкова, С. Міщенко, Є. Тіщенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2016. - №10 (187). – С. 6 – 17. – URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/01/187_6-17.pdf