В сучасній теорії та практиці бухгалтерського обліку визначальне місце займає облікова політика. Значущість та багатогранність облікової політики викликає необхідність розвитку її науково обґрунтованих теоретичних засад. Незважаючи на достатню дослідженність окремих методологічних, методичних і організаційно-технічних питань розробки облікової політики, її класифікація не набула досить повного висвітлення в навчальній та науковій літературі. В якості самостійного напряму дослідження типологія видів облікової політики представлена в працях Т.Попітіч та І.Ю.Ніконової. Узагальнення їх підходів та близьких за проблематикою праць інших науковців дозволило систематизувати такі види облікової політики:
• за видами обліку: облікова політика фінансового, управлінського і податкового обліку [1, с.31; 2, с.69];
• за галузями економіки: облікова політика підприємств промисловості, торгівлі, сфери послуг [1,с.31] або з більшим ступенем деталізації за КВЕД ДК 009:2010 [2, с.69];
• за видами діяльності: облікова політика комерційних підприємств та некомерційних організацій [1, с.31; 2, с.69];
• за формами власності: облікова політика підприємств державної, колективної та приватної форми власності [2, с.69];
• за нормативно-правовим забезпеченням: облікова політика, складена на основі міжнародних або національних стандартів [1, с.31; 2, с.69];
• за складом: стандартна та нестандартна облікова політика [1, с.31];
• за періодом дії: вступна, поточна та заключна облікова політика [1, с.31];
• за видами підприємств: облікова політика великих, середніх, малих, мікропідприємств [3, с.17];
• за періодом дії: облікова політика попереднього періоду (ретроспективна), облікова політика звітного періоду (діюча), облікова політика запланована (перспективна) [1, с.31; 2, с.69];
• за користувачами: власники, управлінський персонал, держава в особі контролюючих органів, інвестори та кредитори [1, с.31];
• за порядком створення: облікова політика фізичної особи-підприємця, юридичної особи та холдингу [2, с.69].
Аналіз систематизованої класифікації дозволяє зробити наступні висновки: запропоновані види облікової політики мають різну практичну значимість і суттєвість; деякі підходи є дискусійними та недостатньо обґрунтованими (поділ облікової політики за користувачами; формування облікової політики приватними підприємцями); групування облікової політики за деякими ознаками потребує уточнення (за видами діяльності слід виокремити облікову політику неприбуткових організацій, які формують так званий «третій сектор економіки»); навіть наведені численні ознаки класифікації не вичерпують різноманіття видів облікової політики.
Так, за сучасних умов окрім фінансової звітності об’єднання підприємств подають інтегровану звітність, яка ідентифікується як додаткова їх конкурентна перевага. Інтегровані звіти не мають нормативного алгоритму формування, а їх «поліфункціональна спрямованість потребує більшого ступеня деталізації інформації в розрізі економічних, соціальних та екологічних показників» [4]. Відповідно інтегровану облікову політику відрізняють специфічні методи обробки облікової інформації та колаборація як важлива змістовна характеристика [4].Тому пропонуємо за ознакою виду звітності об’єднаних бізнес-структур виділяти облікову політику консолідованої (фінансової) та інтегрованої звітності.
Слушною видається пропозиція Височан О.О., яка обґрунтувала ієрархію облікової політики небюджетних неприбуткових організацій в залежності від трьох детермінант: обмеження, можливості і ризики. Такий підхід дозволив автору виділити чотири типи облікової політики: стандартизована, превентивна, перспективна та збалансована, які суттєво різняться [5, с.234].
Зміст облікової політики залежить від її загального спрямування на реалізацію довгострокової мети підприємництва. Тому, спираючись на дослідження Кулик В.А. [6, с. 12], пропонуємо виділяти облікову політику, спрямовану на реалізацію стратегії вартісноорієнтованого бізнесу, максимізації прибутку, оптимізації оподаткування, лідерства та інш.
Таким чином, дослідження проблематики типології видів облікової політики дозволило узагальнити та систематизувати існуючі підходи, уточнити та розширити її класифікацію, що сприятиме збагаченню теоретичних уявлень про сутнісну характеристику облікової політики.
Список використаних джерел:
1. Никонова И.Ю. Учетная политика и ее классификационные признаки.// Известия Байкальского государственного университета. – 2012. – С. 28-31.
2. Попітіч Т. Облікова політика: понятійний апарат і класифікація./ Т.Попітіч.// Міжнародний науковий журнал «Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації».–2016. - Випуск 2.- С.63-74.
3. Т.Гоголь. Особливості облікової політики на підприємствах малого бізнесу./ Т.Гоголь.//Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - №12. – С.13-19.
4. Несторенко О.О. Методологічні аспекти формування інтегрованої облікової політики./ О.О.Нестеренко.// [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://elib.hduht.edu.ua/bitstream/123456789/2173/1BE.pdf
5. Височан О.О. ОРМ - модель облікової політики в діяльності небюджетних неприбуткових організацій. / О.О.Височан.// Інтелект ХХІ : науковий економічний журнал. – 2017. – №2. – С. 230-235.
6. Кулик В.А. Облікова політика підприємства: набутий досвід та перспективи розвитку: монографія / В.А.Кулик. - Полтава: ПУЕТ. - 2014. - 380 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter