Налагодження активної та ефективної співпраці у інноваційних процесах слід вважати запорукою розвитку національної інноваційної системи та економіки держави загалом.
У державних формах статистичної звітності таке партнерство називають співпрацею з питань інновацій - активна участь разом з іншими підприємствами або організаціями в інноваційних проектах [1]. Можливими учасниками такого партнерства можуть бути велика кількість груп зацікавлених осіб. Лише 34,4% підприємств, які впроваджували технологічні інновації, співпрацювали з іншими підприємствами та організаціями, у т.ч. університетами, науково-дослідними інститутами тощо – 14,3% [2].
При формуванні учасників інноваційного ланцюга до уваги будуть прийматися такі основні умови: очікувана корисність від партнерства; очікуваний ефект від поєднання ресурсів; реальний рівень потенціалу (ресурсів); рівень ризику. Корисність наукових розробок оцінюватимуть виконавці наукових досліджень на підставі визначення корисності або очікуваного ефекту. При цьому обидва партнери не обов’язково мають на меті безпосереднє отримання прибутку, тобто економічного ефекту. Результатом інноваційного партнерства може бути досягнення наукового і/або науково-технічного ефекту.
Науковий ефект характеризує отримання нових знань та відображає приріст інформації, призначеної для внутрінаукового застосування. Науково-технічний ефект характеризує можливість використання результатів виконуваних досліджень у інших наукових дослідженнях і забезпечує отримання інформації, необхідної для створення нової техніки.
При оцінці наукового і науково-технічного ефекту використовуються різні фактори. В якості факторів при оцінці наукового ефекту можуть бути прийняті наступні: новизна отриманих чи прогнозованих результатів; глибина наукового опрацювання; ступінь вірогідності успіху (при незавершеності роботи). В якості факторів при оцінці науково-технічного ефекту можуть застосовуватися: перспективність використання результатів; масштаб можливої реалізації результатів; завершеність отриманих результатів.
Максимально можливе значення коефіцієнтів наукового та науково-технічного ефектів рівне 1. Чим ближчі їх значення до 1-і, тим більша результативність інноваційної співпраці. Для визначення вартості очікуваного ефекту від інноваційного партнерства доцільно розрахувати величину договірної ціни проведення окремих етапів інновацій, яка повинна встановлюватися з врахуванням ефективності, якості і термінів виконання НДР на рівні, який відповідає економічним інтересам замовника (споживача) і виконавця.
Співвіднесення між собою величини очікуваного ефекту та договірної ціни виконання НДР і повинно враховуватися при визначенні доцільності налагодження співпраці. Здійснені розрахунки доповнюються визначенням інших видів ефектів.
Список використаних джерел:
1. Методологічні положення зі статистики інноваційної діяльності затверджені наказом Державної служби статистики України. від 10.01.2013 №3 /Режим доступу https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/ themes/08/metod_3.pdf.
2. Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2014-2016 років (за міжнародною методологією) /Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/metaopus/2017/2_07_02_02_2017.htm
3. Наказ Державного комітету України з питань науки, інновацій та Інформатизації / № 18 Методичні рекомендації з комерціалізації розробок, створених в результаті науково-технічної діяльності від 13. 09.2010 р.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter