На сьогодні медична індустрія України, перебуваючи на етапі глибоких трансформаційних перетворень, отримує потужний імпульс подальшого розвитку. Світовий досвід свідчить про те, що значний вплив на процеси інституціоналізації системи медичних послуг справляють такі макроекономічні чинники як-от: динаміка економічного зростання, структура національної економіки, подушовий валовий внутрішній продукт; сукупні ресурси і витрати домогосподарств, сукупні інвестиції в основний капітал тощо. Комплексне дослідження вітчизняного ринку медичних послуг підтверджує пряму залежність структурної динаміки його розвитку від ключових тенденцій зміни показників макроекономічної динаміки[1]. Виходячи з цього, важливого значення в інституційній розбудові вітчизняної системи охорони здоров’я відіграє прогнозування кон’юнктурних параметрів ринку медичних послуг як об’єктивного ймовірнісного судження щодо динаміки основних його кількісно-якісних показників та альтернативних сценаріїв їх розвитку. Одним із завдань прогнозування є визначення перспективних трендів розвитку чинників, котрі справляють вплив на нього. У процесі прогнозування центральним пунктом є раціональне дотримання послідовності дій щодо: вибору часового горизонту прогнозування; визначення його параметрів; вибору методів прогнозування; розрахунку прогнозних показників; інтерпретації прогностичних даних [2]. При цьому побудова кореляційно-регресійних моделей взаємозв’язку між загальними вартісними обсягами витрат на охорону здоров’я та вищезазначеними показниками макроекономічної динаміки були використані різні форми зв’язку: лінійна, експоненціональна, логарифмічна та ступенева.
З метою побудови багатофакторної моделі, що описує динаміку і векторні тренди розвитку вітчизняного ринку медичних послуг до нашого аналізу було включено цілу низку факторів, які гіпотетично можуть справляти вплив на досліджувані показники. Зокрема, були побудовані кореляційно-регресійні моделі залежності загальних витрат на систему охорони здоров’я від факторів загальної макроекономічної динаміки та від показників динаміки розвитку ринку медичних послуг. Для оцінки ступеня залежності загальних витрат на охорону здоров’я (млн. грн.) від вищезазначених факторів було використано формулу:
На сьогодні медична індустрія України, перебуваючи на етапі глибоких трансформаційних перетворень, отримує потужний імпульс подальшого розвитку. Світовий досвід свідчить про те, що значний вплив на процеси інституціоналізації системи медичних послуг справляють такі макроекономічні чинники як-от: динаміка економічного зростання, структура національної економіки, подушовий валовий внутрішній продукт; сукупні ресурси і витрати домогосподарств, сукупні інвестиції в основний капітал тощо. Комплексне дослідження вітчизняного ринку медичних послуг підтверджує пряму залежність структурної динаміки його розвитку від ключових тенденцій зміни показників макроекономічної динаміки[1]. Виходячи з цього, важливого значення в інституційній розбудові вітчизняної системи охорони здоров’я відіграє прогнозування кон’юнктурних параметрів ринку медичних послуг як об’єктивного ймовірнісного судження щодо динаміки основних його кількісно-якісних показників та альтернативних сценаріїв їх розвитку. Одним із завдань прогнозування є визначення перспективних трендів розвитку чинників, котрі справляють вплив на нього. У процесі прогнозування центральним пунктом є раціональне дотримання послідовності дій щодо: вибору часового горизонту прогнозування; визначення його параметрів; вибору методів прогнозування; розрахунку прогнозних показників; інтерпретації прогностичних даних [2]. При цьому побудова кореляційно-регресійних моделей взаємозв’язку між загальними вартісними обсягами витрат на охорону здоров’я та вищезазначеними показниками макроекономічної динаміки були використані різні форми зв’язку: лінійна, експоненціональна, логарифмічна та ступенева.
З метою побудови багатофакторної моделі, що описує динаміку і векторні тренди розвитку вітчизняного ринку медичних послуг до нашого аналізу було включено цілу низку факторів, які гіпотетично можуть справляти вплив на досліджувані показники. Зокрема, були побудовані кореляційно-регресійні моделі залежності загальних витрат на систему охорони здоров’я від факторів загальної макроекономічної динаміки та від показників динаміки розвитку ринку медичних послуг. Для оцінки ступеня залежності загальних витрат на охорону здоров’я (млн. грн.) від вищезазначених факторів було використано формулу:
де:
Y– загальні витрати на охорону здоров’я, млн. грн.;
х1– ВВП, млрд. грн.;
х2 – ВВП на душу населення, грн.;
х3 – сукупні ресурси домогосподарств, грн. у місяць;
х4 – сукупні витрати домогосподарств, грн. у місяць;
х5–середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності, грн.;
х6 – середньомісячна заробітна плата в охороні здоров’я, грн.;
х7 – сукупні інвестиції в основний капітал у фактичних цінах, млн. грн.;
х8 – вартість основних засобів системи охорони здоров’я і соціальної допомоги, млн. грн.
На основі представлених даних отримуємо:
Високі значення коефіцієнта детермінації у розроблених моделях є підтвердженням наявності тісного кореляційного зв’язку між зазначеними факторами (крім вартості основних засобів системи охорони здоров’я і соціальної допомоги та сукупних інвестицій в основний капітал у фактичних цінах) та загальними витратами на систему охорони здоров’я. При цьому найбільший вплив на динаміку загальних витрат на охорону здоров’я справляє такий фактор як сукупні ресурси домогосподарств (коефіцієнт детермінації становить 0,982420). Як випливає з результатів проведених розрахунків, прогнозним даним можна довіряти, оскільки значення коефіцієнта детермінації становить більше 0,9 (R2= 0,9985 > 0,9). Тож можемо стверджувати про наявність щільного кореляційного зв’язку між обраними нами для аналізу факторами та кон’юнктурними параметрами вітчизняного ринку медичних послуг, а значення коефіцієнту детермінації засвідчує статистичну достовірність регресійної моделі, яка може бути використана для прогнозування його кон’юнктурних параметрів.
З метою перевірки значимості отриманої моделі регресії та оцінки її якості в цілому та у розрізі окремих параметрів (з погляду її здатності пояснити загальну дисперсію залежної змінної) розрахуємо F-критерій Фішера. F-критерій Фішера – це відношення значень факторів і остаточної дисперсії, розрахованих на одну ступінь свободи. За нашими розрахунками, модель є адекватною спостереженням, а оцінка рівняння регресії є статистично надійною, оскільки фактичне значення F> табличного значення Fі становить: F = 509,2553 >F(0,95; 5; 9) = 0,279284.
Важливу роль в економетричному моделюванні відіграє використання методів статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), що базуються на розподілі Стьюдента. Згідно проведених розрахунків, можна зробити наступні висновки щодо значущості обраних нами параметрів для отриманої регресійної моделі: оцінки параметрів - а8 є значущими для моделі, оскільки:
Моделювання перспективних трендів розвитку обраних індикаторів кон’юнктури вітчизняного ринку медичних послуг в Україні та їх прогнозування було проведено на основі рівнянь з найбільшим значенням коефіцієнта детермінації. У табл. 1 наведено основні параметри кореляційно-регресійних моделей прогнозування чинників, що визначають кон’юнктурні параметри ринку медичних послуг України. Короткостроковий прогноз його кон’юнктурних показників було отримано на основі екстраполяції побудованих кореляційно-регресійних моделей на задану кількість часових інтервалів, у даному випадку на чотири роки (2017 - 2020рр.).
Таблиця 1
Кореляційно-регресійні моделі прогнозування чинників, що визначають кон’юнктурні параметри ринку медичних послуг України на 2017-2020 рр.
Оцінка параметрів кореляційно-регресійних моделей здійснювалась на основі методу найменших квадратів. Даний метод, не тільки дає можливість адекватно оцінити закономірності випадкових коливань кон’юнктурних показників, але й може бути використаний у подальших прогностичних розрахунках. Оцінка коефіцієнтів моделі було здійснено у середовищі Excelз використанням статистичної процедури Регре¬сія у пакеті Аналіз даних [3]. Підбиваючи підсумок, відзначимо, що результати прогнозування кон’юнктурних параметрів розвитку вітчизняного ринку медичних послуг дають підстави стверджувати про чіткий тренд неухильного зростання суспільного попиту на них. Це свідчить про наявність усіх необхідних передумов для диверсифікації системи охорони здоров’я та приведення її у відповідність із західними моделями організації медичного обслуговування населення з метою подовження тривалості життя українських громадян та підвищення його якісних кондицій.
Список використаних джерел:
1. Розраховано і побудовано автором за даними Державної служби статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua; Національні рахунки охорони здоров’я (НРОЗ) України у 2009 році: Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України. – К., 2011. – С. 7. Національні рахунки охорони здоров’я (НРОЗ) України у 2014 році: Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України. – К., 2016. – С. 8.Національні рахунки охорони здоров’я (НРОЗ) України у 2015 році: Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України. – К., 2017. – С. 8.
2. Черненко Д. І. Статистичне прогнозування кон’юнктури ринку лабораторних медичних послуг в Україні / Д. І. Черненко // Бізнес Інформ. – 2015. – №4. – С. 264 (с. 263-268).
3. Вадзинский Р. Н. Статистические вычисления в среде Excel / Р. Н. Вадзинский. – СПб.: Питер, 2008.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter