Будь-яка країна світу на сучасному етапі розвитку світової економіки не може ефективно функціонувати і розвиватися без залучення прямих іноземних інвестицій, попит на які дуже перевищує наявну пропозицію. Тому цілком закономірно, що перед кожною державою постає проблема щодо їх залучення. Основним фактором залучення інвестицій в економіку будь-якої країни є сприятливий інвестиційний клімат, у формуванні якого одну з провідних ролей відіграє держава шляхом здійснення державного регулювання умов інвестиційної діяльності.
Однією із найбільш важливих форм державного регулювання інвестиційної діяльності є державні інвестиції. Державні інвестиції - це частина національного доходу у вигляді коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, які вкладають в економіку для розвитку виробництва та соціальної сфери з метою забезпечення сталого економічного зростання. В умовах ринкової економіки основна частина державних інвестицій здійснюється у вигляді інвестиційних проектів. У системі державного регулювання інвестиційної діяльності інвестиційний проект - це пакет документів, які всебічно характеризують процес вкладення інвестиційних ресурсів з визначенням практичного значення для інвестора в економічному, соціальному чи екологічному аспектах. Економічні проекти, які вимагають державного інвестування, як правило, пов’язані з розвитком пріоритетних економічних напрямів, наприклад: видобутком сировини; освоєнням нових технологій і науково-технічним розвитком; здійсненням великомасштабного будівництва; розвитком виробництв, що мають загальнонаціональне значення [1].
Інвестиційним проектом у пріоритетній галузі економіки вважається інвестиційний проект, що передбачається реалізувати на новоствореному або діючому підприємстві, на якому буде проведено реконструкцію або модернізацію (за обов’язкової умови виділення окремого структурного підрозділу, на якому буде реалізовуватися інвестиційний проект) та який одночасно відповідає таким критеріям:
1. Загальна кошторисна вартість перевищує суму, еквівалентну:
- 3 мільйонам євро – для суб’єктів великого підприємництва;
- 1 мільйону євро – для суб’єктів середнього підприємництва;
- 500 тисячам євро – для суб’єктів малого підприємництва..
2. Кількість створених нових робочих місць для працівників, які безпосередньо задіяні у виробничих процесах, перевищує:
- 150 – для суб’єктів великого підприємництва;
- 50 – для суб’єктів середнього підприємництва;
- 25 – для суб’єктів малого підприємництва.
3. Середня заробітна плата працівників не менш як у 2,5 рази перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року [2].
Державна підтримка суб’єктів інвестиційної діяльності полягає в пільговому оподаткуванні, особливості якого встановлюються Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
Список використаних джерел:
1. Гриньова В. М. Державне регулювання економіки: підручник [Електронний ресурс] / В. М. Гриньова, М. М. Новікова // – К.: Знання, 2008. - 398 с. - (Вища освіта XXI століття) - Режим доступу: http://pidruchniki.com/2008031438412/ekonomika/derzhavne_investuvannya
2. Закон України про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць від 6 вересня 2012 року [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5205-17
_________________________
Науковий керівник: Лісовий Андрій Васильович, доктор економічних наук, професор, Університет державної фіскальної служби України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter