Ефективність функціонування системи адаптивного управління багато в чому залежить від злагодженої взаємодії її елементів, серед яких найважливішою підсистемою є моніторинг, в рамках якого здійснюється комплексна оцінка та прогнозування індикаторів інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства (далі ІПМП) . Від достовірності прогнозу залежить вибір оптимального напрямку планування інноваційної діяльності, відтворення і максимального використання ІПМП. Тому актуальним є питання оцінки потенційних можливостей науково-технічного персоналу, здійснення інноваційних перетворень на підприємстві.
За допомогою експертних методів оцінюється і прогнозується можливість створення інформаційної системи управління підприємством можливість удосконалення науково-технічної бази; рівень інтелектуального капіталу; лояльність до інновацій; ініціативність і відповідальність; здатність до навчання персоналу; можливість розробити і впровадити інноваційний проект власними силами.
Після вибору моделі прогнозування необхідно провести її тестування. Рекомендується перевірити адекватність моделі шляхом порівняння результатів прогнозу з фактичними даними. Результат порівняння фактичних даних (74365 тис $) із прогнозом чистого доходу від реалізації інноваційної продукції ПАТ «Турбоатом» (69970 тис $) на основі даних за 2007-2014 рр., які отримано з використанням підібраної моделі ARIMA (2,0,1) з трьома інтервенціями в точках 49, 61, 73, показали, що відносна погрішність не перевищила 6%.
Слід зазначити, що модель дозволяє отримати з певною вірогідністю три варіанти прогнозу песимістичний, оптимальний і оптимістичний.
Один із найважливіших показників результативності ІПМП є коефіцієнт прогресивності продукції – відношення чистого доходу від реалізації інноваційної продукції до сукупного чистого доходу машинобудівного підприємства. Прогнозне значення коефіцієнта прогресивності продукції ПАТ «Турбоатом» у 2017 р. складе 0,83, тобто очікуване зростання показника в порівнянні з попереднім роком дорівнює 36%. Враховуючи результати песимістичного прогнозу, нижня межа показника буде дорівнювати 0,18.
У разі незадовільного прогнозу необхідно розробити програму підвищення кваліфікаційного рівня персоналу та залучити фахівців вищої наукової категорії. Брак власних інтелектуальних і науково-інформаційних ресурсів передбачає використання готових зовнішніх розробок або залучення науково-дослідних інститутів для спільної розробки інноваційних проектів. Незадовільний рівень інформатизації вимагає залучення окрім фінансових ресурсів, також й розробників інформаційних систем управління підприємством.
Список використаних джерел:
1. Аглямов Р.Р. Прогнозирование состояния инновационного потенциала предприятия с помощью метода Фикса-Ходжеса / Р.Р. Аглямов // Инновационная деятельность. – 2013. – № 3(26). – С. 5-10.
2. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посібник. – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2003. – 278 с.
3. Лановська Г.І. Інтегральна оцінка інноваційної політики підприємства / Г. І. Лановська // Агроінком.— 2013. — № 7(9). — С. 61-64.
4. М’ячин В.Г. Прогнозування інноваційного потенціалу промислових підприємств за допомогою гібридних інтелектуальних систем / В.Г. М’ячин // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2015. – вип. 4. – С. 52-56.
_________________________________________
Науковий керівник: Федоренко Ірина Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter