Анотація. Метою статті є розробка та надання практичних рекомендацій, щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємств. Досліджено провідні принципи маркетингової діяльності, розглянуто методи оцінки ефективності маркетингу. Як наслідок визначено шляхи покращення маркетингової діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися у подальших дослідженнях, що виявлять шляхи підвищення ефективності маркетингової діяльності різних галузей підприємств.
Вступ. Основною метою маркетингу є задоволення потреб споживачів, що в свою чергу збільшує дохід підприємства. Розумно вчиняє той, хто займається прогнозуванням запитів споживача і вдається до відповідних заходів для забезпечення їхнього своєчасного задоволення. Тож необхідно визначити найкращий спосіб вдосконалення маркетингової діяльності підприємства, а саме підвищення його якості та ефективності.
До складу системи управління маркетингом входить ефективність управління маркетинговою діяльністю підприємства, яка є складовою управління ефективністю усього підприємства. Таким чином, принципи управління ефективністю маркетингової діяльності можна розглядати як принципи управління маркетинговою діяльністю та принципи ефективності діяльності підприємства.
В результаті дотримання принципів ефективності управління маркетингом може бути отримана висока результативність маркетингової діяльності. Розглянемо наступні принципи: взаємної вигідності, стратегічної орієнтації, індивідуалізації попиту, інтегрованих маркетингових комунікацій (IMC), бенч маркетингу.[3]
1. Принцип взаємної вигідності можна віднести до найосновніших, оскільки він походить від основної «точки опори» маркетингу, яка ґрунтується на тому, що люди купують не просто товари або послуги – вони купують користь, яку очікують отримати від товару чи послуги.
Звідси походить вираз «люди купують вирішення своїх проблем». Вирішення проблем споживачів через пропозицію продуктів, що задовольняють їхні потреби, веде до довгострокового успіху організації та приносить користь суспільству в цілому, тому що такий обмін буде вигідним для обох сторін. Взаємна вигода від угоди буде служити причиною бажання її повторення в майбутньому.
Довгостроковий успіх організації залежить не тільки від взаємовідносин виробників та споживачів продукції, адже в його основі лежить управління динамічною мережею внутрішніх і зовнішніх відносин (маркетинг взаємовідносин). До перших належать відносини в організації, до других – відносини з постачальниками, зацікавленими особами, оточенням і навіть конкурентами.
2.. Принцип стратегічної орієнтації ґрунтується на принципах «довгостроковості» у напрямках розвитку підприємства. Цей принцип і досі є дуже актуальним, оскільки вітчизняні підприємства все ж орієнтуються більше на збутову концепцію, а не на концепцію орієнтації.
3. Принцип індивідуалізації попиту акцентується на взаємозв’язках підприємства з його цільовою аудиторією з урахуванням потреб кожного окремого покупця, що дозволяє підприємству вивчити потреби кожного клієнта, враховуючи це при розробці та поданні продукту. Основу системи індивідуалізації попиту становить маркетинг взаємовідносин, що включає механізми, які підтримують відносини з клієнтами. Метою організації є побудова системи партнерських відносин з міцними, тривалими взаємовідносинами із зацікавленими групами людей чи організаціями. Прикладом маркетингу взаємовідносин може служити індивідуальна робота з покупцями, розсилка їм СМС-повідомлень та інших заходів, що приводять до лояльності останніх.
4. Принцип інтегрованих маркетингових комунікацій (IMC) передбачає інтеграцію маркетингових комунікацій споживачів і пристосування сучасних технологій до їхніх потреб. До IMC можуть входити інтерактивний маркетинг, телемаркетинг, PR (паблікрилейшнз) таінші види комунікацій. Причому важливе значення для IMC відіграє саме PR, оскільки, у тому числі і внаслідок активізації нових каналів розповсюдження інформації (інтернет-технології, інтерактивні ЗМІ і т. ін.), імідж та популярність у суспільстві товаровиробника та того,хто його представляє, відіграє усе вагомішу роль.
5. Принцип бенчмаркетингу. Бенчмаркетинг (бенчмаркінг, benchmarking) – це процес вивчення і оцінки товарів, послуг, менеджменту і досвіду тих компаній, які є визнаними лідерами в сегменті, області.
Підвищення ефективності маркетингу, не заперечуючи водночас того факту, що всі чинники вдосконалення маркетингу повинні реалізовуватися комплексно. [5]
1. Створення цілісної, гнучкої системи маркетингу, яка була б адаптивною і сприйнятливою до попиту споживачів, змін кон'юнктури ринку, маркетинговим інноваціям, сервісу та обслуговуванню, міжнародному бізнесу т. ін. Забезпечення єдності системи і високий науково-технічний рівень функціональних підсистем, що утворюють її.
2. Удосконалення організаційного механізму маркетингу. Одна зі складових даного напрямку – раціоналізація структури управління, що передбачає поліпшення регламентування, нормування та контролювання процесу маркетингу. Найбільш прогресивними структурами управління на сучасному етапі є програмно цільові, орендно-кооперативні та галузеві. Досвід свідчить про доцільність цільового та програмно-цільового маркетингу, використання матричних моделей і карт, норм і стандартів маркетингового процесу. Пріоритетним є вдосконалення організаційного механізму маркетингу за рахунок розширення кооперування та інтегрування маркетингових функцій в рамках об'єднання або в масштабі різних підприємств.
3. Забезпечення раціонального використання маркетингових функцій організації за рахунок чіткого розподілу посадових функцій між працівниками управління та виробництва. Необхідно також у практичній роботі покращувати координацію і регулювання процесу виконання маркетингових функцій.
4. Поліпшення кадрової політики. Підприємствам слід багато уваги приділяти підготовці, перепідготовці маркетологів, підвищенню їх кваліфікації. Також важливим є питанням маркетингової підготовки фахівців і керівників не маркетингових підрозділів підприємств. Позитивно себе зарекомендували підвищення кваліфікації у вишах, на передових підприємствах, особливо – за кордоном, а також обмін досвідом на різних конференціях, семінарах тощо. Цікавим також є досвід окремих підприємств з атестації кадрів, коли всебічно вивчається, аналізується та оцінюється маркетингова діяльність працівників.
5. Автоматизація маркетингової діяльності передбачає широке застосування спеціальних комп’ютерних програм і технічних рішень для автоматизації маркетингових процесів на підприємстві. Особливо важливою автоматизація маркетингової діяльності є в управлінні маркетингом. Результатом застосування автоматизованої системи управління маркетингом є вироблення високоякісних маркетингових рішень, завдяки яким маркетинг стає ефективнішим. Можна виділити для використання на підприємствах, і не тільки великих, такі групи програм автоматизації маркетингу: Integrated Marketing Management – клас програмних продуктів,що використовуються як платформа для автоматизації маркетингових процесів компанії, починаючи від збору і аналізу інформації про клієнтів і закінчуючи складанням планів, бюджетів, управлінням маркетинговими ресурсами, виробництвом і аналізом маркетингової ефективності; Marketing Resource Management – система, призначена для автоматизації адміністративних завдань маркетингу, пов’язаних з бюджетуванням, плануванням і звітністю, створенням замовлень на рекламну продукцію, веденням єдиної бази даних за продуктами та послугами і т. ін.
6. Інноваційна діяльність у процесі маркетингу. Світовий досвід переконливо доводить високий рівень конкуренції, спричинений намаганням якомога краще задовольнити запити споживачів, що спонукає підприємства оперативно знаходити недостатньо задоволені споживацькі запити чи формувати їх, розробляти, виготовляти і просувати на ринку нову (модернізовану) продукцію, яка задовольнить ці запити повніше і ефективніше, ніж конкурентні товари.
7. Удосконалення управління маркетингом передбачає створення (удосконалення) науково обґрунтованої, продуктивної моделі управління маркетингом і організацію раціонального її функціонування.[2]
Ефективність показує співвідношення витрат і результатів. Такий підхід доцільно застосовувати, зіставляючи окремі складові маркетингових витрат (витрати на рекламу, маркетингові дослідження, стимулювання збуту і т. ін.)з обсягом реалізованої продукції, а потім аналізувати величину та динаміку таких співвідношень.
Ця методика – зрозуміла та зручна, але на практиці її важко застосувати у зв’язку з тим, що результат, отриманий від маркетингової діяльності, важко відокремити від загального результату, досягнутого зусиллями всього підприємства. У такому випадку, на нашу думку, доцільно було б як показники ефективності розглянути показники якості маркетингу. У науковій літературі можна знайти значну їх кількість, але в даний час на практиці комплексне оцінювання якості маркетингу ще не набуло належного поширення. [4] Насправді ж, враховуючи першочерговість задоволення потреб споживачів, для визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства було б доречно зіставити рівень якості пропонованої продукції та витрати. Якість маркетингу можна визначити виходячи зі здатності маркетингом виконувати свої функції за напрямками: надійності та своєчасності постачання продукції; сталості зв’язків та довіри споживачів; участі у розв'язанні складних соціальних завдань соціального захисту, формуванні соціальної інфраструктури в районах місцезнаходження підприємств; позитивного іміджу підприємств і т. ін.
Таким чином існують різні чинники покращення маркетингової діяльності підприємства, тобто підвищення його ефективності та якості. За для правильного вибору напрямку вдосконалення підприємницького маркетингу необхідно визначити вплив цих напрямків на економічність, оперативність та надійність самої системи маркетингу, важливо щоб цей напрямок забезпечив підвищення конкурентоспроможності та стійкого позиціонування підприємства та його товарів чи послуг на ринку.
Таким чином, основними напрямками що підвищують ефективність маркетингової діяльності є – створення цілісної системи маркетингу що адаптується під потреби споживача; покращення самого механізму дії маркетингу та його кадрової політики; раціональне використання функцій маркетингової організації; покращення маркетингового менеджменту; автоматизація діяльності маркетингу в підприємстві, впровадження інноваційних процесів. Тільки при комплексному впровадженні всіх чинників, що підвищують ефективність маркетингової діяльності та покращують процес управління нею, підприємства будуть досягати бажаних результатів за короткий термін.
Список використаних джерел:
1. Длігач А. Системно-рефлексивний маркетинг у сучасному підприємництві / А. Длігач // Маркетинг в Україні. – 2010. –№ 5. – С. 43–47.
2. Китова О. В. Управление эффективностью маркетинга: методология и проектное моделирование / О. В. Китова. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 328 с. – (Научная мысль).
3. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств / Лахтіонова Л. А. – К. : КНЕУ, 2005. – 365 с.
4. Marketing Quality Assurance [Electronicre source]. –Modeofaccess : http://www.mqa-ltd.co.uk/
5. Ткаченко Є. Оценка эффективности маркетинговой деятельности / Є. Ткаченко // Маркетинг в Україні. – 2014. – № 1-2. –С. 48–53.
___________________
Науковий керівник: Марченко Валентина Миколаївна, професор, доктор економічних наук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter