В останні роки створення і підтримання національного процвітання стало більш складним з ростом сучасної світової економіки.
Проблему конкурентоспроможності вивчали як зарубіжні, так і вітчизняні вчені-економісти. Зокрема, І. Должанський та Т. Загорна трактують конкурентоспроможність підприємства як здатність виробляти й реалізовувати продукцію швидко, в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування та як можливість ефективно розпоряджатися власними й позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку [1].
Підприємства авіаційної галузі виступають локомотивом науково-технічного прогресу і займають провідні позиції в національній економіці. Останнім часом західні виробники прагнуть витіснити з лідируючих позицій українські підприємства, що спеціалізуються на наданні авіаремонтних послуг. Як результат, формування та протиставляння західним конкурентам власної ефективної стратегії просування послуг на міжнародний ринок набуває все більшої актуальності [2].
Підприємства авіаційної галузі України продовжують займати провідні місця по розробкам у сфері авіації та входять до елітної дев’ятки країн, що мають замкнутий технологічний цикл створення і виробництва авіатехніки. В умовах світової конкурентної боротьби на ринку авіадвигунобудування доводиться стикатися з такими гігантами авіаційної галузі, як «GeneralElectric» (США), «Pratt&Whitney» (Канада), «Snecma / Turbomeca» (Франція), «BMWRolls-Royce »(Німеччина / Англія), які отримують державну фінансову та правову підтримку, як в науково-дослідних цілях, так і в просуванні на ринку нової продукції.
Одним з основних чинників підвищення конкурентоспроможностіавіа будівництва України є політика пошуку та закріплення на нових ринках. Зважаючи на складне політичне становище країни, невизначеність майбутнього, слід проводити активну політику пошуку та закріплення на нових ринках з метою залишити попередні обсяги прибутків та мінімізувати втрати внаслідок можливого закриття експортного кордону між Україною та Росією. Підприємства мають розширювати ринки збуту продукції як за кордоном, так і всередині країни.
Також до факторів підвищення конкурентоспроможності авіаційної галузі України можна віднести створення виробництва вертольотів. За оцінками аналітиків, в Україні успішно функціонує два підприємства, які б могли організувати виробничі потужності для ліцензійного складання вертольотів. До них відносять ПАТ «Мотор Січ» та ДП КАРЗ «АВІАКОН». На сьогодні ці підприємства мають виробничий та науково-технічний потенціал, який у співробітництві з іншими країнами матиме можливість забезпечити організацію та подальший розвиток вітчизняного вертолітного виробництва.
Отже, підвищення конкурентоспроможності в ключових секторах економіки, а саме в авіаційній галузі мало б допомогти країні залучити іноземні інвестиції, стимулювати створення робочих місць і поліпшити перспективи довгострокового зростання.
Список використаних джерел:
1. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства / І.З. Должанський, Т.О. Загорна/. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 384.
2. Данілова Е.І. Конкурентоспроможність продукції українських корпорацій на міжнародних ринках [Електронний ресурс] / Е.І. Данілова, М.Г. Луцький // Національний банк України. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-1/Luckiy_107.htm. – Загол. з екрану.
|