Для побудови якісного податкового обліку, який включає облік платників податків та облік нарахованих і фактично сплачених сум до бюджету, потрібне чітке розуміння принципів податкового рахівництва. Податковий облік є складовою частиною системи оподаткування України, тому на принципи його здійснення значний вплив повинні мати принципи побудови всієї системи оподаткування.
У статті 4.1 Податкового кодексу України передбачається одинадцять принципів оподаткування [3]. Однак, Податковий кодекс не визначає принципи податкового рахівництва, а отже вони є предметом вивчення зарубіжних та вітчизняних науковців. Багато вчених завжди намагалися запропонувати власне бачення щодо даного питання.
Наприклад, Л. Чалдаєва визначає наступні принципи податкового обліку [5]:
1. Майно і зобов’язання підприємства-платника податків обліковується окремо від майна і зобов’язань власників та інших підприємств.
2. Принцип нарахування. Використовується принцип нарахування та розмежування ділової активності між суміжними звітними періодами. Так, доходи та витрати суб’єкта господарювання визнаються та відображаються в ті ж періоди, коли мало місце здійснення угоди.
3. Суб’єкт господарювання веде свою діяльність на основі припущення безперервності діяльності. Тобто, у нього відсутні наміри ліквідації чи скорочення своєї діяльності, відтак зобов’язання будуть погашатися у встановленому порядку. Це принцип послідовності та неперервності.
4. Майно підприємства та його зобов’язання мають вартісну оцінку, яка повинна бути чітко визначена. Вводиться поняття принципу оціночної вартості.
5. Податковий облік ведеться по всіх видах податків, тому облік зобов’язань та сплати податків відбувається відокремлено.
О. Найденко говорить, що процес податкового обліку є достатньо складним та неоднозначним [2, с. 304]. Відтак, можемо запевняти, що першочерговим є визначення принципів податкового обліку, оскільки вони встановлюватимуть суть облікового процесу. Науковець також пропонує перелік принципів, як базових правил ведення податкового обліку [1, с. 304-306] (див. рис. 1.).
Джерело: складено автором на основі джерела 2
Рис. 1. Принци податкового обліку
Так, принцип систематичності означає постійне відображення операцій на основі складання первинних документів, податкових регістрів та податкової звітності. Принцип хронологічності близький до попереднього принципу за змістом і говорить про послідовність ведення первинних документів, податкових регістрів та звітності саме в тому порядку, в якому вони були здійснені. Принцип законності автори визначають дотриманням податкового законодавства при веденні податкового обліку на підприємстві, користуючись відповідними правами та виконуючи встановлені обов’язки. Принцип своєчасності корелюється з принципом систематичності та хронологічності і означає, що податкова звітність, складена суб’єктом господарювання, подається в установлені законодавством строки. Принцип конфіденційності та гласності оперує тим, що отримані в процесі податкового рахівництві дані, систематизують у податковій звітності, яка не може тиражуватися і передаватися іншим платникам податків (конкурентам), а лише направлятися в контролюючі органи для здійснення її перевірки. Принцип альтернативності гласить, що платники податків вільні обирати систему оподаткування за відповідних умов. Важливим є принцип відповідальності, який тісно пов’язаний із принципом законності. Даний принцип означає, що неправильне здійснення обліку ймовірно призведе до ухилення від сплати податків, а відтак платник податків повинен нести кримінальну відповідальність.
Оскільки деякі науковці вважають, що податкове рахівництво не є окремою системою обліку, то доцільно враховувати принципи ведення бухгалтерського обліку (зазначені в П(С)БО №1 [4]) у розрізі можливості їх застосування у податковій практиці.
Таким чином, податкове рахівництво повинне базуватися на чітко встановлених та закріплених в законодавстві принципах. Власне, поняття податкового обліку на підприємствах України вперше з’явилось лише у 1997 році, разом з прийняттям Закону України «Про податок на додану вартість» і нової редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак, жоден з них, на жаль, не містить конкретного визначення податкового обліку, також не формують його принципи, проте це не означає, що їх не існує.
Власне, на основі даних законодавчих актів та Податкового кодексу України [3] можемо сформувати принципи за якими здійснюється податкове рахівництво.
1. Принцип законності. Даний принцип повинен базуватися на тому, що платники податків – суб’єкти господарювання – повинні дотримуватися норм податкового законодавства при веденні податкового обліку та формуванні відповідної звітності. Даний принцип допомагає досягнути однієї із цілей державного податкового менеджменту, а саме – регламентація оподаткування, а суб’єктам господарювання встановлює «правила гри» у здійсненні господарської діяльності в частині сплати податкових платежів. Окрім того даний принцип дозволяє включити в себе поняття відповідальності за порушення податкового законодавства.
2. Принцип послідовності. В даному принципі можна поєднати положення принципів систематичності, хронологічності, нарахування та неперервності, що ґрунтується на впевненості платника податків у неперервності здійснення власної господарської діяльності. Принцип послідовності означатиме те, що підприємство систематично вносить дані, потрібні для складання податкової звітності у тому порядку, в якій здійснювалися відповідні операції. Таким чином, господарські операції відображаються у хронологічному порядку постійно з прогнозуванням на майбутнє, що суб’єкт господарювання не буде переривати або скорочувати свою діяльність. Принцип послідовності допомагає досягнути цілі податкового менеджменту на макрорівні – здійснювати контроль за сплатою податків і зборів, а також на мікрорівні – правильне відображення податкових платежів та можливість їх оптимізації.
3. Принцип повноти та доказовості. Даний принцип означає, що жодна з подій не має бути пропущена і повинна бути задокументована. Це допомагає якісно досягати цілей податкового управління.
4. Принцип своєчасності. Даний принцип пропонує поняття періодичності, тобто подання податкової звітності у чітко окреслені податкові терміни.
5. Принцип гнучкості повинен об’єднати можливість платника податків обирати податкову політику на підприємстві, щоб відповідно реагувати на зміни податкового законодавства. Окрім того, даний принцип включає поняття стабільності, тобто передбачливості податкової політики підприємства в залежності від ринкових та податкових умов функціонування господарського суб’єкта, також дозволяє оптимізувати податкові платежі та ефективно розпоряджатися своїми фінансовими ресурсами.
6. Принцип системної обов’язковості означає, що кожен суб’єкт господарювання чи інший платник податків є відокремленою автономною одиницею, однак підлягає під податкові норми і має безупинно їх дотримуватися, що дозволяє контролювати за сплатою податків і зборів на державному рівні і водночас ефективно вести господарство на мікрорівні.
7. Принцип недискримінації, тобто рівності платників податків означає недопущення будь-яких проявів упереджень та податкової дискримінації.
8. Принцип грошового виміру – узагальнення всіх господарських операцій та формування податкової звітності відбувається на основі єдиної (національної) грошової одиниці.
9. Принцип ефективності означає ведення податкового обліку, щоб витрати на його здійснення були меншими за ефекти, які він може запропонувати, використовуючи оптимізацію оподаткування.
10. Принцип фактичності – доходи та витрати відповідних періодів повинні бути пов’язаними, операції мають бути обліковані за їх сутністю, а не лише юридичною формою, а також методи оцінки, які використовуються в рахівництві, повинні запобігати заниженню й завищенню оцінки зобов’язань і затрат, активів і доходів підприємства.
Система податкового обліку формується платником податків самостійно, враховуючи цілі та особливості господарювання, однак набір можливих виборів облікової політики в податках окреслюється податковим законодавством.
Вище зазначені принципи податкового обліку відповідають принципам системи оподаткування і використовуються для досягнень цілей податкового менеджменту. Наприклад, загальні принципи оподаткування враховуються принципами податкового рахівництва, а саме принципи податкового рахівництва такі як гнучкість, ефективність та фактичність випливають із принципу вигоди; принцип ефективності – із принципу платоспроможності, принципи законності, системної обов’язковості, недискримінації враховують принцип справедливості.
Отже, система податкового обліку організовується платником податку самостійно, базуючись на принципах податкового рахівництва. Оскільки, принципи не встановлені законодавчо, то здійснення обліку не має чітких правил його проведення, а тому виникає гостра необхідність їх закріплення на державному рівні. Дотримування встановлених принципів податкового рахівництва дозволить підприємствам-платникам податків ефективно та раціонально організувати систему податкового обліку і відповідно зменшити витрати на здійснення даного виду рахівництва.
Список використаних джерел:
1. Малишкін О. І. Облік і аудит податків в Україні: теорія, методологія, практика: навчально-практичний посібник / О. І. Малишкін – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 376 с.
2. Найденко О.Є. Податковий облік крізь призму принципів його ведення // О.Є.Найденко// Науково-технічний збірник «Комунальне господарство міст», - Харків, - №89. – 2009 р., - с. 303-308.
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
4. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13
5. Чалдаева, Л. А. Финансы, денежное обращение и кредит //Л. А. Чалдаева. — [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://stud.com.ua/39801/finansi/finansi_groshoviy_obig_i_kredit
|