Інноваційна економіка, курс на розбудову якої взяла Україна в епоху глобалізаційних змін, передбачає наявність потужних інформаційної та інтелектуальної компонент, а також такої системи соціально-трудових відносин, що базується на поширенні інноваційних форм зайнятості, підвищенні рівня конкурентоспроможності робочих місць та забезпеченні підготовки висококваліфікованої робочої сили як у навчальних установах, так і на робочих місцях. Зміна кількісних показників макроекономічної структури зайнятості вимагає гнучкості, динамічності, що, в свою чергу, передбачає новий зміст, види, форми зайнятості та їх постійне оновлення. Оскільки в Україні перехідна криза мала глибинний і тривалий характер, а зараз підсилюється негативними проявами дестабілізації на Сході країни в умовах безперервної антитерористичної операції, масштаби нестандартної зайнятості є значними.
У сучасних конкурентних умовах все більше підприємств малого бізнесу Чернівецької області продовжують пошук шляхів підвищення ефективності свого бізнесу. Одним із основних чинників безперечно є ефективне управління персоналом, адже від кадрової складової будь-якого бізнесу залежить його загальний успіх.
Спільне дослідження RosExpert та Консалтингової групи показало, що підприємці вважають ідеальною ту компанію, в якій є дружний і згуртований колектив, сильна корпоративна культура (11,2%). Одним із основних моментів є динамічний розвиток компанії, успішність і стабільність її бізнесу (9,7 %) і стиль управління (7,8 %), а також система менеджменту (7,0 %) [1, с. 55]. HR- і бренд-технології є інноваційними інструментами системи управління персоналом; вони допомагають формувати імідж привабливого роботодавця на зовнішньому ринку праці і підвищити конкурентоспроможність на внутрішньому ринку на основі забезпечення високої якості робочої сили, відданості і лояльності працівників, що, в свою чергу, забезпечує високий рівень економічної безпеки суб'єктів господарювання.
Загалом за сучасних соціально-економічних умов в Україні стандартна зайнятість поступається на користь атипових форм зайнятості, особливо серед підприємців. Попит на гнучку нестандартну зайнятість продукується не стільки роботодавцями, скільки соціально незахищеними верствами населення.
Зокрема, А. Колот визначає дистанційну зайнятості як нестандартну форму зайнятості на малих підприємствах, засновану на гнучких соціально-трудових відносинах між працівником та роботодавцем, що відбувається з використанням інформаційних технологій. До її переваг він відносить: економію часу, гнучкий графік роботи, перспективи для людей з обмеженими можливостями. Слід зауважити, що електронний сегмент регіонального ринку праці лише формується, але темпи його розвитку випереджають започаткування відповідних інститутів та прийняття необхідних законів для забезпечення його легітимності [2, с. 6-7]. Дедалі все більшої популярності в Україні набирає така нетипова форма зайнятості як фріланс. За підрахунками elance.com, фрілансери з України користуються високим попитом на світовому ринку: українські ІТ-фахівці за 2010-2015 рр. заробили понад 38,2 млн дол. США, за цим показником вони займають четверте місце у світі, поступившись тільки США, Індії та Пакистану [3, с. 148].
Для оцінки системи управління персоналом останнім часом керівники малого бізнесу використовують показник залученості персоналу, який є відносно новим параметром виміру не тільки ставлення співробітників до компанії, а й усвідомлення ними свого місця у компанії. Дослідження показують, що залученість залежить від результатів бізнесу (0,7-0,8): сукупного доходу, продуктивності, плинності кадрів і задоволеності споживачів.
Проведене нами соціологічне дослідження 83 найманих працівників 12 малих підприємств Чернівецької області свідчить про наступні результати (рис. 1).
Рис. 1. Залученість персоналу малих підприємств Чернівецької області
Джерело: власні дослідження автора
Отже, можна зробити висновок, що 15% персоналу мотивовані повної мірою, в той час як близько 50% недостатньо вмотивовані. Крім того, майже такий відсоток (47) працівників готові змінити вид діяльності без серйозних на те причин. Негативним явищем є те, що лише 10% працівників готові без коливань порекомендувати продукцію, товари, послуги свого підприємства споживачу. Ці факти свідчать про низьку залученість працівників малих підприємств Чернівецької області.
У процесі проведення аналізу даних ми маємо можливість поділити всіх респондентів малих підприємств Чернівецької області відповідно до їх рівнів залученості. У результаті отримуємо групи співробітників, які легко ідентифікувати за їх назвами: від «Рушійної сили» до тих, хто «Подумки вже не в компанії».
Працівники проранжовані відповідно до факторів «залученість» та «задоволеність» персоналу, внаслідок чого отримано три групи для аналізу.
Група «Рушійна сила» – працівники, які в результаті крос-аналізу потрапили до цієї групи, – і залучені, і задоволені. Підприємство може розраховувати на цих людей, оскільки вони відчувають тісний зв'язок зі своїм підприємством, вживають все можливе для її успіху, готові рекомендувати товари та послуги свого підприємства іншим людям.
Група «На межі» – з одного боку, персонал цієї групи досить задоволений, частина групи цілком лояльні співробітники, а з іншого боку, вони не виявляють ніякої залученості у своїй роботі. Співробітники цієї групи – своєрідний «баласт», люди, що не поділяють цінності підприємства, а в ряді випадків сюди належать і ті, хто не володіє ключовими компетенціями.
Група «Подумки вже шукають інше місце роботи» – персонал з цієї групи не залучений, незадоволений і нелояльний до свого підприємства. Ці працівники готові покинути організацію при першому ж зручному випадку.
Даний аналіз дуже важливий для розуміння того, якими людськими ресурсами володіє мале підприємство, в якій мірі вона може розраховувати на лояльну поведінку співробітників, на підтримку стратегії змін. За результатами проведеної оцінки можна побудувати основні фокус-групи співробітників, на які спиратиметься побудова HR-бренду. Побудуємо крос-аналіз залученості і задоволеності працівників малого бізнесу Чернівецької області (рис. 2).
Рис. 2. Крос-аналіз залученості персоналу малих підприємств Чернівецької області
Отримані результати демонструють, що сформовано незначну групу працівників Чернівецької області, на яких можна спиратися при побудові HR-бренду.
Для оцінки ефективності системи управління персоналом малими підприємствами здебільшого використовується показник залученості персоналу. За результатами аналізу було отримано кілька груп працівників малих підприємств Чернівецької області, які характеризуються різним ступенем відданості підприємству, а також різним ступенем опору змінам. Проведений крос-аналіз залученості виявив, що на даному етапі існує достатньо велика група працівників, які не є залученими або перебувають «На межі». На даному етапі, за нашим дослідженням, сукупна група таких працівників Чернівецької області становить близько 80%. Окрім цього, співробітники сфери малого бізнесу відмічають дисбаланс їх інтересів з інтересами керівництва та вважають, що керівник недостатньо надихає їх до залученості. Даний факт можна пояснити саме тим, що працівники вважають, що їх чують, але не дослухаються до них. На наш погляд, ключову роль у забезпеченні ефективного взаємозв'язку між керівництвом та персоналом на підприємстві малого бізнесу покладається на сучасні персонал-технології.
Список використаних джерел:
1. Купцова Е. Создание адекватного HR-бренда требует немалых затрат / Е. Купцова // Управление персоналом. – 2010. – № 6. – С. 52‒57.
2. Колот А. Трансформація інституту зайнятості як складова глобальних змін у соціально-трудовій сфері [Електронний ресурс] / А. Колот // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 8. – С. 3‒14. – Режим доступу : http://uap.in.ua/download/all/2009/UAP%238_2009.pdf.
3. Гук Л. П. ІТ-зайнятість як інноваційний сегмент ринку праці [Електронний ресурс] / Л. П. Гук // Економіка і прогнозування. – 2013. – № 2. – С. 140‒150. – Режим доступу : http://eip.org.ua/ docs/EP_13_2_140.pdf .
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter