На сучасному етапі економічного розвитку становлення ринкових відносин здійснюється на засадах споживчо-орієнтованої економіки. За таких умов, ідентифікації промислового підприємства і його продукції необхідне формування позитивного іміджу машинобудівного підприємства. Відповідно до цього, дослідження формування, управління та діагностики іміджу, дає змогу вибитись на новий міжнародний рівень.
Дослідженню поняття та методів оцінки іміджу підприємства приділили увагу такі науковці: І. Альошина, І. Важеніна, Ю. Дайновський, Т. Жданова, С. Ілляшенко [1], О. Кріпіщікова, М. Сагайдак [2], В. Шкардун та Т. Ахтямов, О. Шумкова та К. Блюмська, О.Н Чумиков, Г. Даулінг. Нажаль, у наявній економічній літературі проблеми управління іміджем досліджені недостатньо, що пояснюється перш за все складністю і неоднозначністю процесів формування і розвитку іміджу.
На основі системного аналізу та узагальнення літературних джерел пропонується наступне визначення поняття «імідж промислового підприємства». Імідж промислового підприємства – це стійкий тривалий емоційно забарвлений образ підприємства у свідомості економічних контрагентів та контактних аудиторій, що при своєму позитивному значенні створює для них певну систему цінностей, а також виступає нематеріальним фактором формування конкурентних переваг підприємства у довгостроковій перспективі та підвищення економічних показників його діяльності.
Основна мета формування іміджу організації – досягнення зовнішніх цілей і завдань організації через створення певного образу. Так у структурі іміджу підприємства слід виділяти дві його сторони (частини): зовнішній імідж та внутрішній імідж.
Для ефективного формування та управління іміджем запропоновано виділяти 5 складових зовнішнього іміджу: імідж товару, бізнес-імідж, імідж споживача, соціально-екологічний імідж та візуальний імідж. Та 3 внутрішнього: іміджу керівника, іміджу персоналу, організаційної культури та СПК.
Проаналізувавши сформовані наукові підходи, для формалізованої оцінки іміджу підприємства, була застосована структурна модель VCI, яка повністю включає всі перелічені складові іміджу та дозволяє оцінити їх за допомогою експертних оцінок та економіко-математичних формул.
VCI f (E, N,W, M, L,T, P)
де E – елементи іміджу, які підлягають оцінці; N – набір оціночних параметрів елементів іміджу; W – вагомості відповідних елементів та складових іміджу; M – підхід (метод), закладений в основу розрахунку рівня іміджу; L – модельні обмеження; T – часові параметри; P – етап життєвого циклу підприємства.[3]
Дослідивши іміджи підприємств даної галузі можна сказати, що вони мають відносно середній та низький рівень розвитку, як внутрішнього та і зовнішнього іміджу. Інтегральний показник зовнішнього іміджу підприємства в середньому має значення 0,54, а показник внутрішнього іміджу – 0,45.
Підводячи підсумки, можна виділити такі основні проблеми низького рівня іміджу підприємств даної галузі:
- якість товарів нижча порівняно з товарами іноземних виробників
- низький рівень популярності товару;
- низький рівень участі підприємств в соціальних заходах;
- відсутність спланованої рекламної кампанії;
- недосконала система управління та комунікацій
До основних рекомендації щодо поліпшення рівня іміджу машинобудівних підприємств можна віднести:
- розширення сфери діяльності відділу маркетингу;
- створення PR служб та збільшення соціально-екологічних заходів;
- налагодження системи внутрішньофірмових комунікацій;
- постійний аналіз та моніторинг тенденцій в галузі машинобудування.
Таким чином, проблеми іміджу машинобудівної галузі об’єднанні застарілим підходом до іміджу, спрощенням його складових, та знецінення значення важливого інструменту збільшення ділової активності. Детальний аналіз іміджу допоможе вплинути на конкурентоспроможність, маркетингову позицію, вартість акцій, ціноутворення і імідж її продукції, привабливість компанії як роботодавця, тобто практично на всі сфери життєдіяльності компанії.
Список використаних джерел:
1. Ілляшенко С. М. Управління інтелектуальним капіталом підприємства: монографія / С.М. Ілляшенко, Є.О. Голишева, А.В. Колодка. – Суми: ТОВ «Триторія», 2017. – 360 с.
2. Рибак О.В. Особливості контролінгу зовнішнього та внутрішнього середовища машинобудівних підприємств / О.В. Рибак // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка» – 2014. – Вип. 8(2). – C. 141–147.
3. Сагайдак М. П. Методичне забезпечення оцінки іміджу як складової внутрішнього маркетингу підприємства/ М. П. Сагайдак // Вісник Криворізького економічного інституту КНУ. - 2013. - № 2. - С. 17-23.
_________________________
Науковий керівник: Ніколаєва Вікторія Василівна, старший викладач кафедри маркетингу, Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана»
|