Сьогодні гроші пронизують усі сфери життя суспільства і є досить важливою складовою для функціонування сучасної стадії розвитку людства. Існування людини неможливе, за висновками різних соціальних та інших сфер, без використання обмінних ресурсів. Можливість виконувати грошам різні функції є їхньою головною ознакою. Матеріальні носії, які виступають обмінником при будь-яких соціально-економічних відносинах можна визначити грошима. Дана тема є досить актуальною, адже при дослідженні цього питання ми краще усвідомимо реальну значимість грошей, їх еволюцію та економічне значення, зможемо досконаліше зрозуміти можливості валютних мас на фінансових та товарних ринках. Задля цього я звернувся до наукових праць закордонних та вітчизняних вчених різної давнини.
З’явившись ще у сиву старовину, гроші пройшли довгий та складний шлях власного розвитку. Для розкриття їх суті як загального еталона та правильного розуміння ролі в житті будь-якого нинішнього суспільства, потрібно дослідити саму еволюцію цього еквівалента обміну від простого товару до складного способу вираження вартості.
Перші обмінні процедури відбувалися ще100 000 років потому. В той час це були винятково бартерні операції − прямий обмін примітивними товарами. В безгрошових суспільствах того часу в більшості випадків діяли за подарунковим принципом. Наступним етап став дещо особливим в економічних взаєминах. Він знаменувався виникненням товарних грошей. Люди почали використовувати різні матеріальні носії. Перша згадка терміну «гроші» датується 3000 роком до н. е.
З давніх часів засобами обмінну були товари господарського вжитку: хутра тварин, металеві вироби, сіль, худоба, різні злитки тощо. Грошима виступало все те, що мало якусь матеріальну та практичну цінність. Через фізичні незручності перший тип грошей витіснили благородні метали: золото та срібло. У своїй «Історії» Геродот розповідає про розповсюдження на численних територіях золотих та срібних монет. Швидкий вжиток обмінника такого виду було зумовлене, на його думку, зручністю зберігання, дроблення та об’єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсязі, що є дуже зручним при обмінних операціях. Гроші паперової форми вперше були введені в обіг у Китаї. Вони не витіснили традиційні коштовні метали, а були використані разом з монетами. Перші європейські банкноти, які виконували роль обмінника, друкувалися європейським Банком Стокгольма в 1661 році. З плином часу функції та сутність грошових мас частково змінювалися. Гроші - це інструмент для нормального функціонування економічних та соціальних відносин у всіх видах діяльності суспільства. [1, с. 248]
Значення грошей дещо еволюціонувало з розвитком торгівельних відносин людства. Вона набула більш довершених та розширених форм у порівнянні з минулим. Стародавні економісти мали лише більш простіше уявлення цього інструменту економічної взаємодії. Аристотель вбачав гроші лише засобом обміну товарами та приписував їм різних фізичних форм. На його думку, це ніщо інше, як засіб полегшення обміну товарів. Він вважав, що суспільство самостійно під плином економічного розвитку визначає певну вартість для конкретного товару. Також прихильником цього твердження був давньогрецький мислитель Ксенофонт.
Отже у розумінні стародавніх філософів гроші виступали лише як засіб обміну і мали винятково примітивні форми. Ці погляди проіснували майже до кінця XVII ст.
З розвитком виробництва та товарних відносин значимість грошових мас почала набувати дещо іншого економічного характеру. Форми почали змінюватися разом із їхньою сутністю. В обіг ввійшли нікому не знані раніше неповноцінні гроші. Багато цікавих думок висловили англійські вчені економічної науки А. Сміт та Б. Рікардо. Сміт вважав гроші як особливий товар, який, мов бруківка, лише створює умови для обігу та переміщення інших споживчих товарів і благ. Остаточної відповіді на питання сутності в Адама Сміта не було, адже, на його думку, гроші виконували винятково посередницьку роль у товарному обміні. Р. Рікардо багато в чому підтримував свого попередника Сміта і займався визначенням вартості обмінника витратами праці. Бачення сутності також дещо доводив неправильно. Він вважав що грошові маси виконують лише роль технічного засобу обміну продукції. Якщо подивитися на історію економічної думки того часу, то ці науковці досить недосконало розібралися у питанні сутності.
Досить цікаву думку, щодо сутності, на свій час висловив основоположник теорії марксизму – Карл Маркс. Учений блискуче розкрив сутність еквівалента обміну спираючись на праці своїх попередників. “Гроші – це продукт товарного виробництва”- основна теза праці «Капітал» німецького економіста. Він говорив що однією з основних сутностей грошових мас, є участь в процесі обміну де вартість набувала нової форми – ціни. І ціна, за його думкою, дорівнює вартості, але в деяких випадках може відрізнятися. Гроші здобули нового, кредитного значення втративши свою товарну природу і здобули його в процесі економічного розвитку. Тепер валютні маси не тільки виконують роль обмінника, а й виступають повноцінним товаром на фінансовому ринку. Гроші стають капіталом. Відбулася дематeрилiзація грошових ресурсів. І це одна дуже важлива сутність яку дослідив геній німецької економічної науки. Вітчизняні економісти також висували свої погляди щодо грошової сутності і її еволюції.
Важливий внесок зробили такі економічні науковці як Балудянcький М., Бунгe М., Миклашeвський О., Антонович А. Великий вклад у розвиток вітчизняної економіки зробив Балудянcький. Він вважав що гроші ніщо більше як машина яка допомагає економічному розвитку. За його ідеєю валютні маси − це прості папірці що не мають ніякої реальної вартості. Це лише засіб для покращення економічного функціоналу. На думку вченого кількість паперових грошей й банківських банкнот не повинна перевищувати золоті і срібні запаси держави. М Туган-Барановcький вважав що гроші це лише мірило вартості, яке виступає як засіб обміну на законних підставах конкретної держави. Економісти сучасності не виявили новіших та досконаліших грошових сутностей від часів Карла Маркса, який геніально дослідив капітал. [3, с. 224].
Сьогодні гроші, як 100¬-200 років тому виконують аналогічні функції. Кардинальної зміни не відбулося в їхній сутності та в їхніх функціях. На мою думку, гроші виконують сьогодні не лише просту функцію обмінника, а й самі виступають повноцінним товаром на валютних ринках. Сьогодні гроші купуються і продаються, беруть участь у виробництві і виступають капіталом, який знову ж приносить прибуток. Сьогодні вони як не дивно відіграють найважливішу роль за весь час свого існування. На даний час економісти виділяють лише дві основні сутності:
1) Гроші як гроші; 2) Гроші як капітал.
У сучасній економіці ці поняття досить тісно переплетені і взаємодіють одне з одним. [2, с. 145]
Отже, сутність визначається поєднанням трьох найбільш важливих їхніх властивостей. Гроші − це особливий товар, який виконує функцію загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і наявно зображає економічні відносини між людьми в процесі виготовлення та обміну товарів. Гроші − виступають результатом об’єктивного, історично-еволюційного процесу розвитку товарного виробництва і обміну, загальний еквівалент, на який обмінюються всі товари, засіб вираження їхньої вартості. Продуктивне виробництво в його розвинутій сучасній формі просто не може нормально функціонувати без грошей − необхідного компонента будь-якої ринкової економіки.
Список використаних джерел:
1. Гальчинський А. Теорія грошей. – К., 1996 – 248 с.
2. Гроші та кредит: Підручник /Ред. М. І. Савлук – К.:КНЕУ, 2001. ст. 145.
3. Грошово-кредитний ринок України: тенденції та проблеми розвитку // Вісник УДАУ, К.: 2000 №3 ст. 224.
_______________________
Науковий керівник: Дученко Марина Михайлівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
|