Вільний доступ до інформаційного простору надає безмежні можливості для навчання студентів. І тут необхідно зосередити увагу викладачів на мотивації грамотного використання інформаційних ресурсів для результативного опанування предметів фахової програми підготовки та розширення кругозору студентів. Перш за все, це стосується студентів перших курсів навчання, які вже мають здібності до самодисципліни та відповідального підходу до виконання поставлених завдань. По-друге, вже через декілька років вони перейдуть в статус молодих фахівців, а отже, пірнуть в доросле життя, де навички нестандартного мислення, самопрезентації, аналізування, самостійного та колективного прийняття рішень, відстоювання власної думки та вирішення конфліктних ситуацій стануть конкурентними перевагами. Класичні методи викладання часто не активізують студентів до засвоєння матеріалу через детальне занурення в першопричини та наслідки. Таким чином, навчання представляє собою ланцюжок “послухати-записати-визубрити-скласти успішно оцінювання-забути”. А сприйняття аудиторних годин та самостійної підготовки перетворюється в тягар, від якого виникає бажання сховатися у вирі подій соціальних мереж.
Існує теза, що людина людина добре сприймає ту інформацію, яку вона почула, прочитала та переказала. Отже, місія викладача створити таку атмосферу в аудиторії, щоб студенти відчули “інформаційний голод”, щоб у них виникали питання, що стануть мотивацією дізнатись більше під час заняття та після дзвоника на перерву.
Методи активного навчання широкого застосовуються в навчанні різних напрямків та дістали свою популярність завдяки феєричним результатам. Головною задачею є розвиток навичок критичного мислення, комплексного вирішення проблемних ситуацій, емоційного інтелекту, творчого мислення та комунікації. Крім того, вони вимагають відмінного володіння матеріалом, що спонукає студентів додатково самостійно цікавитись заданими до розгляду темами.
Використання методів активного навчання необхідно впроваджувати системно. В ідеалі, спільними зусиллями навчального закладу та організацій. Проведення навчання на основі реальних ситуацій туристичної галузі допоможе розвинути практичні навички та підготувати студентів до мислення в реальних ситуаціях.
Серед конкретних прикладів інструментів активного навчання можна навести ігри, які можуть проводитись за рішенням викладача як в міні-групах, так і індивідуально. Згодом майбутні фахівці зможуть застосовувати отриманий досвід в практичній діяльності. Наприклад, моделюючи гра “Card Sort” (“Сортування карток”) направлена на тренування навичок осмислення та структурування інформації. В результаті такої практики студенти отримують здібності до ефективного викладення презентаційного матеріалу, будування веб-сайтів та їх адміністрування. Інформаційна складова є основою розвитку туристичної галузі на державному та бізнес рівнях. Отже, молоді фахівці повинні добре володіти навичками керування інформаційними потоками.
Використання гри “What is the principle?” (“Який принцип?”) сприяє опануванню ситуацій, які відповідають певним принципам. Таким чином, відбувається тренування аналітичних здібностей, оцінювання та прогнозування ситуацій на основі візуального та концептуального підходів. Ці навички є обов’язковими з огляду на те, що туристична галузь є динамічною, залежною від економічної, політичної та інших ситуацій в країні. Тож спеціаліст з туризму повинен добре аналізувати ринок, фактори впливу на конкурентоспроможність внутрішнього та міжнародного видів туризму.
Розвитку концентрації уваги на людях, розвинення рефлексії та емпатії можна тренувати за допомогою гри “Emotional map”. Даний метод може застосовуватись як на основі попередньовивченого матеріалу, так і безпосередньо в процесі розгляду. Учасники розподіляються на групи 3-5 чоловік. Група створює та присвоює ім’я персонажу. На листі паперу учні мають зобразити графічно голову людини, яка буде означати його мислення. Від “мислення” персонажу будуть будуватись нові бранчі - “слух”, “зір”, “мовлення”, “почуття”, “дії”. Вчитель дає завдання учням описати певного персонажа відповідно до зазначеної послідовності. Наступним кроком учні повинні відповісти на питання: “Чого бажала людина?”, “Які спонукальні мотиви дій людини?”, “Чому людина діяла певним чином?” і т.д. Практика на основі гри “Aquarium” (“Акваріум”) застосовується під час вивчення різних ситуацій, так як вона базується на формуванні різних точок зору до любої заданої тематики. Позитивним ефектом є тренування умінь ефективно активізувати увагу, слухати, формувати та обгрунтовувати основу для бесіди, терпляче та з увагою відноситись до точки зору опонента. Завдяки такій практиці студенти тренуються буди ефективними в комунікаційних напрямках діяльності, вести перемовини, уникати конфліктних ситуацій. Як відомо, людина в залежності від віку, освіти, соціального статусу, національності та інше, має специфічні психоемоційні характеристики. Вміння розпізнавати та оцінювати дії та реакції клієнта, бізнес-партнера, представника держави-партнера є конкурентною перевагою та інструментом процвітання на туристичному ринку.
Список використаних джерел:
1. The critical thinking community: Інформаційний ресурс.-http://www.criticalthinking.org.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter