На сьогодні, в умовах глобалізації, національні економічні системи переплітаються в єдиній світовій економіці. Основними ознаками глобалізації є: інтеграція ринків; взаємозалежність і взаємопроникнення; тенденція до конвергенції; утворення цілісної економічної системи. Отже, в умовах глобалізації посилюється інтеграція, що відкриває нові можливості для розміщення капіталу. Інтеграційні процеси в свою чергу підвищують чутливість інвестицій і бізнесу до оподаткування, оскільки уряди окремих держав лібералізують податкове законодавство, керуючись протилежними мотивами: з одного боку намагаються привабити іноземні інвестиції, а з іншого - перешкоджають перетіканню податкової бази за кордон.[1]
В основі ринкової економіки, конкуренція є головною рушійною силою еволюції взаємовідносин суб’єктів, що функціонують у цьому середовищі. Суть конкурентної боротьби полягає в поліпшенні або збереженні позиції підприємства на ринку, що досягається завдяки відмінності товарів, котрі постачаються підприємством, від товарів-конкурентів як щодо відповідності конкретній потребі клієнтів, так і за витратами на її задоволення. Податкова конкуренція не є виключенням. Її сутність полягає у створенні сприятливих умов для бізнес-клімату в державі, саме податкова система є одним із найважливіших чинників, що дає змогу поліпшити даний клімат.[2] Залучення іноземного капіталу та підприємств допоможе значно підняти економічний рівень країни, а для створення необхідних умов для цього, варто мати сформовану законодавчу базу.
У 2010 році було прийнято Податковий кодекс України, який набув чинності з 1 січня 2011 року який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.[3] Про те, даний кодекс не є досконалим.
Однією із найважливіших проблем Податкового кодексу України, є його нестабільність. Адже до Податкового кодексу доволі часто вносяться зміни, що не має ніякого позитивного наслідку.[4]
Але, не зважаючи на це, в умовах воєнних дій, непередбачуваної інфляції та невикорінюваної корупції, говорити про те, що інвестиції можна залучити податковими пільгами, не доцільно.
Ризик є доволі суттєвим, при чому настільки, що в Україну може вливати інвестиції тільки бізнес, який керується далеко не раціональними факторами.
В умовах становлення сучасних ринкових відносин податки в економіці України перетворилися на одну з найсуттєвіших статей витрат підприємств, що не може не відобразитися на рівні їх підприємницької та інвестиційної діяльності [4, с. 568]. Якщо розглянути сферу малого та середнього бізнесу у країнах ЄС то вони становлять основу соціально-економічного розвитку. В ЄС функціонує більш ніж 20 млн. підприємств малого та середнього бізнесу, що дають більше половини загального обороту та доданої вартості. Також кількість зайнятого населення на цих підприємствах сягає 70%. Малий бізнес у Європі стимулює розвиток конкуренції. Ефективність економіки ЄС безпосередньо залежить від успішної діяльності малого та середнього бізнесу [4, с. 570]. В Україні ж складається незрозуміла ситуація стосовно середнього та малого бізнесу зокрема. На противагу стимулюванню розвитку, держава ускладнює його діяльність та спонукає до виникнення ситуації, коли малий бізнес має не функціонувати, а просто «виживати».
Вдосконалення системи оподаткування повинне здійснюватися, виходячи із стратегічних цілей держави, а саме з побудови конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та її інтеграції у європейське співтовариство. Проте досягти даної цілі поки що не вдається: податкова система є тим руйнівним чинником, що стримує зростання економічної активності національних суб’єктів та притік іноземного капіталу. Суттєву проблему для України становить рівень податкового навантаження, механізм справляння податків, чинна правова база, що регулює ці питання.
Якщо брати до уваги інші країни, то інвестиції можливі в тих сферах, де ризик виправданий можливістю згорнути бізнес протягом декількох тижнів та вивести гроші.
Законодавством України жодних преференцій та пільг для підприємств з іноземними інвестиціями не передбачено.
Якщо звернути увагу на сферу оподаткування, то більшість проблем існує за межами законодавства. В першу чергу, іноземного інвестора відштовхують незахищеність бізнесу від самочинства бюрократичного апарату, відсутність визначеності в правозастосуванні.
В той же час, фіскальна служба, намагається донарахувати податок усім контрагентам в ланцюгу операцій, якщо хоча б одна з ланок не перебуває за місцезнаходженням, або її директор відмовляється від своєї причетності.
Потребують уваги і ті випадки, коли мито та ПДВ мали сплачувати підприємства, які придбали товари не у імпортера. Державна фіскальна служба фактично намагається стягнути податок не тільки з правопорушників, а й з усіх суб’єктів, які хоч раз коли-небудь мали справу з правопорушником.
Окрім вище сказаного, варто прийняти до уваги, що доводити вину таких суб’єктів не вимагає Податковий кодекс, що ще раз доводить незахищеність бізнесу.
Мали місце і позитивні зміни, запроваджені протягом останніх років. А саме: зближення податкового та бухгалтерського обліку, виключення відсутності за місцезнаходженням, підстави анулювання реєстрації платником ПДВ та інші.
Введено новацію щодо запровадження системи електронного адміністрування ПДВ яка повинна пом’якшити тиск зі сторони фіскальної служби.
Найбільш помітними пільгами в податковому законодавстві є: постачання програмного забезпечення, можливість сільського господарства перебувати на спрощеному режимі оподаткування з незначною ставкою податку та спеціальний режим для інститутів спільного оподаткування.
У перспективі є запровадження податку на розподілений прибуток, який буде сплачуватися при виплаті дивідендів та прирівняних платежів, перелік яких має бути чітко регламентовано.[5]
Сьогодні існує велика кількість перепон щодо сприяння появи іноземних інвестицій та створення оптимального бізнес-клімату, проте вони полягають не лише в Податковому кодексі України, як законодавчої бази, а й в інших чинниках. Саме тому варто не лише реформувати Податковий кодекс України, а й забезпечити його стабільність, запровадити мараторій на його незміну на протязі певного часу. Окрім цього потрібно вирішити воєнний конфлікт на Сході країни, та забезпечити стабільність грошової валюти, аби інфляція не ставала перепоною для цих самих інвестицій, збільшити непрямий податок та зменшити прямий аби привабити іноземних інвесторів розвивати свій бізнес на територію нашої держави, потрібно запровадити заходи для захисту будь-яких форм бізнесу та сприяння його розвитку.
Список використаних джерел:
1. Податкова в умовах глобалізації та інтеграції[Електронний ресурс] - Режим доступу:https://cyberleninka.ru/article/v/podatkova-konkurentsiya-v-umovah-globalizatsiyi-ta-integratsiyi.
2. Формування конкурентноспроможної системи оподаткування в Україні - [Електронний ресурс] - Режим доступу:https://afu.minfin.gov.ua/getfile.php?page_id=448&num=2.
3. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
4. Грановська І.В. «Вплив оподаткування на економічну діяльність підприємств»/ «Молодий вчений», № 1 (41) , січень, 2017 р/ [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/1/135.pdf.
5. Податкова система та інвестиції: що не так з Україною?[Електронний ресурс] - Режим доступу:https://biz.censor.net.ua/m3008014.
_______________________
Науковий керівник: Калусенко Валентина Вікторівна, викладач вищої категорії Ірпінського державного коледжу економіки та права
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter