Сучасні підприємства піддаються дії стресових факторів кожного дня, що впливає на продуктивність праці підприємств, тому впровадження ефективних систем стрес-менеджменту на підприємстві є актуальним.
Основним призначенням стрес-менеджменту є ідентифікування, відстежування, запобігання та подолання стресорів внутрішнього та зовнішнього середовища. Йдеться насамперед про попередній, поточний та ретроспективний моніторинг особистісних, родинних, організаційних та позаорганізаційних стрес-факторів, які можуть чинити чи вже чинять істотний негативний вплив на діяльність підприємства загалом, його підрозділів та окремих працівників.
Виокремлюють різні шляхи управління стресом на підприємствах. Першим шляхом є коучинг керівництво – особисте наставництво, тренерство та супровід коуч-консультантом керівника підприємства для того, щоб надати йому допомогу побачити переваги і недоліки у прийнятті управлінських рішень. Тобто передбачається оптимізація управлінських рішень, що знижуватиме рівень стресу у колективі підприємства. Наступним шляхом є організаційна поведінка – керівник своєю поведінкою спонукає підлеглих наслідувати його, тобто його поведінка стає еталонною. Наприклад, коли трапляється якась непередбачувана ситуація, то керівник реагує на неї спокійно, розважливо, стимулюючи тим самим працівників реагувати так само. Третім шляхом управління є управління навантаженням – керівник розписує усім своїм підлеглим час з максимальною ефективністю та мінімальною стресостійкістю, тобто визначити оптимальний робочий план. Також необхідно запровадити антистресові програми, наприклад надавати безкоштовні квитки на виставки, в театр, кінотеатр, абонементи у фітнес-клуб тощо.
В сучасних умовах менеджерам підприємств необхідно володіти оперативною, повною і достовірною інформацією про існуючі та потенційні загрози для прийняття ефективних управлінських рішень. Стрес-менеджмент спрямований насамперед на усунення істотних негативних відхилень у діяльності підприємства, його підсистем, підрозділів тощо. Стреси у 99 % випадків викликають негативні наслідки, вони практично завжди зумовлюють небажані відхилення, порушення планових та очікуваних показників діяльності, відхилення підприємства від запланованої траєкторії розвитку[2]. При цьому стрес-менеджмент передбачає реагування на суттєві негативні відхилення, тобто подолання так званих дистресів.
Ключовою характеристикою стрес-менеджменту є формування управлінської готовності до песимістичних сценаріїв розвитку. Управлінська готовність передбачає здатність менеджерів підприємства оцінити ймовірність настання: песимістичного сценарію розвитку, оцінити його наслідки для діяльності; підприємства, сформувати якісні управлінські рішення, націлені на запобігання негативним відхиленням, їх подолання чи зниження[3].
Отже, для ефективного функціонування підприємств в українських реаліях здебільшого доводить, застосовують стрес-менеджмент, що дозволяє створити оптимальний робочий клімат у колективі, підвищуючи продуктивність праці піприємства.
Список використаних джерел:
1. М.Ф. Гончар Особливості управління у стресових ситуаціях / Гончар М.Ф. Гончар, Ю.В. Білик // Науковий вісник НЛТУ України. – 2017. - №27.–С.94-95.
2. Кузьмін О. Є. Стреси як об’єкт менеджменту: сутність, класифікація та фактори формування / О. Є. Кузьмін, М. Ф. Гончар // Бізнес Інформ. – 2017. – № 3. – С. 413 – 418.
3. Гибсон Дж. Л. Организации: поведение, структура, процессы: пер. с англ. / Дж. Л. Гибсон. – М.: Инфра-М, 2000. – 662 с.
_______________________
Науковий керівник: Супруненко Світлана Анатололіївна, доцент кафедри менеджменту Університету державної фіскальної служби України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter