Ключові слова: нематеріальні активи, оцінка, розробка, дослідження.
Враховуючи всю складність категорії нематеріальних активів, їх оцінка є складним та неоднозначним процесом. Відповідно до ПСБО 8 «Нематеріальні активи» первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється залежно від способу їх отримання. Визнання нематеріальних активів, їх зарахування на баланс передбачає визначення критеріїв і моменту їх визнання.
Критерії визнання нематеріальних активів містять основні правила, за якими потрібно або непотрібно визнавати ті або інші немонетарні активи як нематеріальні активи. Момент визнання нематеріальних активів фіксує час (дату) визнання нематеріального активу.
Базовими критеріями визнання нематеріальниого активу є:
а) ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до суб'єкта господарювання; б) собівартість активу можна достовірно оцінити [2].
Ці критерії застосовуються незалежно від того, чи був нематеріальний актив придбаний, отриманий ззовні, чи створений на підприємстві.
Для визнання нематеріальних активів, створених на підприємстві, застосовуються додаткові критерії визнання:
1. Витрати на створення нематеріального активу класифікуються на етапі досліджень та етапі розробок.
Дослідження – заплановані підприємством дослідження, які здійснюються ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань. Розробка – застосування підприємством даних та результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або суттєво вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.
2. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі (визнавати) за умови, якщо підприємство має:
• намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
• можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання нематеріального активу;
• інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу [1].
3. Якщо нематеріальний актив не відповідає переліченим вище критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом, а саме : витрати на дослідження; витрати на підготовку персоналу; витрати на введення нового продукту чи послуги; витрати на рекламу та просування продукції на ринку; витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або їх частини; витрати на підвищення ділової репутації підприємства.
Таким чином, жодний нематеріальний актив не визнається на етапі дослідження, але визнається на етапі розробок, так як цей етап є більш пізнім та просунутим. Тут варто зазначити, що отримання об’єктивних доказів щодо кожного критерію відповідності для визнання нематеріального активу, створеного власними силами, може бути досить складним завданням. Перелічені умови є індивідуальними для кожного підприємства або ґрунтуються на намірі керівництва. Тобто, визначення відповідності витрат на розробку будь-яким з цих умов, залежить як від самої діяльності з розробки, так і від підприємства. Також, при визначенні можливості та шляхів отримання майбутніх економічних вигід від використання нематеріального активу потрібно врахувати принципи та вимоги МСБО 36 «Знецінення активів».
Щоб продемонструвати підтвердження відповідності вище переліченим умовам МСБО 38 пропонує використовувати наступні способи: наявність бізнес-плану, в якому наведено необхідні технічні, фінансові та інші ресурси, а також здатність суб'єкта господарювання забезпечити ці ресурси; наявність системи обліку витрат підприємства, яка може забезпечити достовірну оцінку витрат на створення нематеріального активу власними силами, таких, як заробітна плата та інші витрати, понесені у зв’язку з отриманням авторських прав чи ліцензій.
Отже, питання визнання та оцінки нематеріальних активів, створених власними силами, є актуальним, зважаючи на специфічний характер цих активів. Методика бухгалтерського обліку передбачає кілька варіантів відображення витрат на створення таких активів, залежно від їх можливості відповідати критеріям визнання та етапі розробки та особливостей його експлуатації. На рівні облікової політики підприємства необхідно закріпити підходи та методологію оцінки нематеріальних активів, які визначено на основі окремих видів організаційно-економічних переваг, що дають можливість привести у відповідність їх балансову і реальну вартість.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00.
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» від 01.01.12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_050.
3. Скоп Х. Бухгалтерський облік нематеріальних активів: визнання та оцінка / Х. Скоп // Бухгалтерський облік і аудит. - 2013. - № 8. - С. 10-19.
_____________________
Науковий керівник: Дорош Н.І., професор, доктор економічних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter