На сьогоднішній день є багато нерозв’язаних проблем стосовно бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості. Нестабільна економічна ситуація в країні призводить до того, що більшість українських підприємств перебувають в фінансовій кризі. Підприємства через кризовий стан змушені продавати свою продукцію з відстрочкою платежу. Невчасне погашення боргу призводить до дебіторської заборгованості, ефективне ведення обліку, внутрішнього контролю та управління, це стає одним з першочергових завдань підприємства.
Також можна визначити ще декілька проблем бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості:
відсутність практичних і наукових розробок, форм та методів бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яка б забезпечила надання якісної та професійної бухгалтерської інформації про розрахунки з дебіторами різним користувачам;
нечітке розмежування видів дебіторської заборгованості;
неправильне та невміле застосування системи внутрішнього контролю обліку дебіторської заборгованості, що спричиняє проблеми дебіторської заборгованості загалом та по окремих видах;
якість змісту бухгалтерських записів, що визначається в процесі визнання і оцінювання дебіторської заборгованості.
Як правило, облік дебіторської заборгованості на підприємствах проводиться з позначкою отримання прибутку за рахунок раціонального використання дебіторської заборгованості. І таким чином для досягнення цієї мети, пропоную такий алгоритм управління дебіторської заборгованості [1].
Основні завдання управління дебіторською заборгованістю на торговельних підприємствах України:
попередня перевірка всіх потенційних дебіторів;
юридичний супровід угод;
визначення граничного ліміту дебіторської заборгованості;
аналіз ефективності дебіторської заборгованості;
належним чином здійснюється облік і контроль за дебіторською заборгованістю;
стягнення прострочених боргів;
претензійна робота з недобросовісними дебіторами.
Використання запропонованого алгоритму на практиці дозволить підвищити ефективність управління дебіторською заборгованістю на підприємстві, відображення його в обліку, в результаті чого можуть бути досягнуті наступні результати:
1) збільшення обсягів реалізації продукції;
2) встановлення довготривалих господарських зв'язків;
3) максимізація прибутку при збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства;
4) зниження рівня операційного ризику і як наслідок - підвищення фінансової безпеки [2].
На даний момент для підприємств існує ризик переходу дебіторської заборгованості зі стану звичайної та нормальної в статус неможливою. Для стягнення заборгованості, існує ряд дій, спрямованих заходів на управління нею. У цей комплекс заходів прийнято включати наступні способи зниження дебіторської заборгованості:
розробку індивідуальної кредитної політики для кожного з покупців і направлену на певні види продукції;
пропозиція певних умов роботи покупцям в залежності від їх історії закупівель і платежів;
ретельний контроль розрахунків;
формування способів витребування боргів в максимально стислі терміни;
розробку особливих умов продажу, що посприяє споконвічному швидкому обороту коштів на етапі домовленості [3].
Зазвичай, економістами підприємств проводиться величезна робота з аналізу даного параметра, адже дебіторська заборгованість являє собою відволікання коштів з обороту підприємства. Якщо її не контролювати, підприємство може зіткнутися з проблемою нестачі коштів не тільки для покриття своїх витрат, але і що важливо відсутності можливості покрити кредитні лінії.
Отже, можна зробити висновок, що на сьогодні існує певна недосконалість та неточність у веденні обліку дебіторської заборгованості. На даному етапі економічного розвитку країни вітчизняні підприємства не мають можливості ефективно управляти дебіторською заборгованістю, яка займає вагому частку в оборотних активах, що спричиняє фінансову кризу підприємства. Перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і має потребу у залученні додаткових джерел фінансування. Вітчизняні підприємства потребують побудови ефективного та реалізації внутрішнього контролю дебіторської заборгованості з метою попередження нових дебіторських заборгованостей [4].
Облік дебіторської заборгованості полягає в тому, щоб не допустити прострочення термінів платежу та доведення заборгованості до стану безнадійності та не вирішення. Організований бухгалтерський облік дебіторської заборгованості повинен мати певну систему рахунків, яка б відображала і характеризувала всю діяльність підприємства.
Список використаних джерел:
1. Гринюк І. М. Проблеми обліку дебіторської заборгованості / І. М. Гринюк, В. К. Орлова // Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси. - 2015. - Вип. 10(3). - С. 184-188.
2. Данильчук І. В. Рефінансування дебіторської заборгованості як засіб підвищення платоспроможності підприємств на сучасному етапі / І. В. Данильчук // Економічний вісник університету. - 2016. - Вип. 20(1). - С. 58-63.
3. Неживенко А. П. Методика обліку дебіторської заборгованості і основні напрямки її удосконалення/ А. П. Неживенко // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Сер. : Економічні науки. - 2015. - № 7. - С. 165-170.
4. Чорнобривець М. М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства / М. М. Чорнобривець // Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 23.13. - С. 241-247.
____________________________
Науковий керівник: Калусенко Валентина Вікторівна, викладач вищої категорії Ірпінського державного коледжу економіки та права
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter