Інфляцію можна схарактеризувати як так звану “хворобу” економіки. Проблема інфляції проявляється в підвищенні загального рівня цін на товари та послуги, що в свою чергу призводить до знецінення грошей. У світі немає держави, яка б не відчула на собі її вплив. Так у другій половині XX ст. чимало країн потерпало від її наслідків, зокрема на початок 90-х років інфляція торкнулась і постсоціалістичних держав. Навіть на даний момент цей феномен є досить серйозною проблемою для багатьох країн. Наприклад, в Україні рівень інфляції за останні 10 років складає у середньому 14%, хоча водночас у Європі цей показник не перевищує 1,4%. На вищих стадіях інфляція приймає руйнівний характер. Тому головна мета державного регулювання полягає в стимулюванні інфляції в розумних межах. Окрім того це явище нерідко стосується громадян, на яких в результаті її впливу накладається інфляційний податок. Таким чином необхідність державного регулювання інфляційних процесів є актуальним не тільки з точки зору економіки держави, а також із погляду на добробут громадян.
Питання антиінфляційної політики досліджували Р. Кемпбелл, Р.Г. Хаббард, Дж. Кейнс, С. Фішер. Серед вітчизняних дослідників варто виділити А. Гальчинського, П. Єщенка, В. Пріснякова, Т. Ковальчука, М. Коваля П.Гайдуцького, С. Корабліна.
Через політичну нестабільність, низьку продуктивність праці та наявність бюджетного дефіциту проблема інфляції надзвичайно гостро постає в сучасній Україні та вимагає правильних кроків з боку держави в русло її регулювання. Зараз існує чимало економічних навчань, шкіл і течій, що мають власні шляхи вирішення цієї проблеми. Одну з подібних концепцій державного регулювання інфляції вперше висунув Кейнс і його однодумці[1]. На думку вчених у якості засобу регулювання інфляції варто стимулювати приватні та державні інвестиції, при цьому обмежувати заробітну плату трудящих. Однак, звертаючись до подій 70–80-х років у США і сучасними, що відбуваються в Україні, коли спостерігалося одночасне зростання цін і безробіття, можемо поставити під сумнів правильність кейнсіанських висновків. У зарубіжних країнах використовуються консервативні методи боротьби з інфляцією, що базуються на монетаристській теорії. Вони містять в собі зростання конкуренції на ринку, всебічну підтримку підприємств з боку держави й скорочення її втручання в ринкові відносини, а також зниження податків і соціальних витрат. Головною метою регулювання є стабілізація грошового обігу.
На сьогодні чимало держав, включаючи й Україну, використовують грошові агрегати як елемент грошово-кредитної політики. Натомість у 90-х роках частина індустріально-розвинених країн частково відмовилась від даної традиції зосередивши увагу на показнику інфляції, що отримало назву інфляційне таргетування. Оскільки утримання інфляції на низькому і середньому рівні є одним з найвагоміших чинників економічного зростання, деякі держави також обрали режим інфляційного таргетування.
Важливою складовою антиінфляційної політики розвинутих держав є прогнозування інфляції. Зокрема Україні за сучасних умов необхідно навчи-тись правильно передбачувати інфляцію. Результати прогнозів у країнах з розвинутою економікою служать основою для розробки системи дій та прийняття управлінських рішень. Економісти західної Європи та США при аналізі тенденцій розвитку інфляційних процесів часто звертаються до прогнозування руху цін на окремі види товарів, намагаючись за допомогою цих прогнозів визначити можливі темпи інфляції. Серед заходів антиінфляційної політики варто виділити обмеження зростання цін в монопольних галузях та створення системи заходів проти тих підприємств та галузей, що порушують дану політику. Необхідним заходом державного регулювання інфляції є установлення граничного рівня інфляції, обмеження дефіциту бюджету, підтримка процентних ставок та докладання зусиль задля спаду простроченої дебіторської заборгованості. З боку більшості держав з розвинутою економікою здійснюється регулювання конкретних цін на важливі з точки зору національної економіки товари та послуги, також створено правову базу яка розробляє принципи та методи антиінфляційної політики.
На нашу думку, виходячи з вивчення досвіду антиінфляційної політики країн з розвинутою економікою, в державне регулювання інфляції в Україні необхідно включити:
- припинення фінансування збиткових підприємств;
- прискорення науково-технічного прогресу;
- контроль над грошовою масою;
- зменшення податків;
- створення необхідних умов для середнього і малого бізнесу, підприємництва;
- посилення конкуренції у банківській системі через полегшення доступу іноземних банків до системи відповідних послуг;
- здійснювання прогнозування інфляційних процесів;
- розвиток ринку цінних паперів;
- контроль за рухом іноземної валюти [2];
- раціоналізація зовнішньоекономічної політики[3];
- регулювання валютного курсу.
Але найбільшої ефективності проведення антиінфляційної політики можна досягти лише за умов комплексного використання всіх можливих способів боротьби з інфляцією.
Підбиваючи підсумки варто наголосити на необхідності державного ре-гулювання в ринковій економіці. Не має жодної розвинутої країни в якій дер-жава не приймала б участь в регулюванні економіки. Україна є гарантом національного суверенітету, національних інтересів та національного розвитку. Їй необхідно розробити власні методи регулювання інфляційних процесів та запровадити ефективну економічну політику. Важливо використовувати той досвід і методи, які допомогли вийти іншим країнам з кризи й подолати інфляцію, але з врахуванням особливостей національної економіки.
Список використаних джерел:
1. Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей / Дж.М. Кейнс ; пер. з англ. за ред. К.П. Куракова. – М. : Геліос АРВ, 1999. – 351 с.
2. Булавіна О. А. Застосування основних теоретичних концепцій інфляції в аналізі інфляційних процесів України / О. А. Булавіна // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль : Економічна думка. – 2008.
3. Проблеми регулювання інфляційних процесів в Україні / Батракова Т.І. // Науковий журнал “Економіка і суспільство” Мукачівського Національного Університету. – Мукачево.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter