Під впливом процесів лібералізації, інтеграції та глобалізації у сучасному світовому господарстві, відбувається активний розвиток сфери послуг у більшості країн світу. Інтеграція України до світогосподарського простору сприяє розвитку інжинірингової діяльності у зв’язку з тим, що збільшується кількість міжнародних операцій, посилюється торгівля товарами і послугами, відбувається постійна взаємодія у різних формах міжнародних економічних відносин. Це все призводить до утворення ринку інжинірингових послуг, на який поступово виходить Україна. За цих умов актуальним є вивчення тенденцій розвитку світового ринку інжинірингу та вивчення провідного досвіду розвинутих країн світу.
Суттєву роль у теорію розвитку інжинірингової діяльності здійснили такі вчені, як Дорофеев К. [7], Лобанов А. [9], Румянцев А. [11]. Доречно відзначити Ярощук А. [12] та Чубатюк Ю. [13], які ґрунтовно дослідили розвиток інжинірингу в Україні. Метою даної статті є визначення основних характерних рис та сутності основних дефініцій ринку інжинірингових послуг, дослідження масштабів і динаміки світового ринку інженерно - технічних послуг, а також виявлення основних аспектів розвитку інжинірингових послуг в Україні.
Поняття інжиніринг вперше з’явилось у 60-ті роки минулого століття та поступово стає все більш популярним. Вчені по- різному трактують дане поняття. Так, Балабанов І.Т. визначає інжиніринг як «надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і устаткування»[4], Білоусько В.С. як «роботи і послуги, які вимагають проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку проектних пропозицій і техніко- економічних обґрунтувань будівництва промислових та інших господарських об‘єктів; проведення інженерно-пошукових робіт для спорудження об‘єктів, проектування конструкторських і технологічних процесів»[5], Лобанов А.А. як «сукупність проектних, консалтингових, інженерних робіт із створення (будівництва) і обслуговування об’єкта шляхом маркетингових досліджень та їхнього логістичного забезпечення»[9], Румянцев А.П. як «сферу діяльності, що включає розробку питань створення об'єктів промисловості, інфраструктури тощо у формі надання на комерційній основі різних інженерно- консультаційних послуг з використання науково-технічних, технологічних та управлінських розробок»[11]. Як можна помітити, існує низка визначень інжинірингу, адже це поняття багатозначне та всеохоплююче.
У сучасному глобалізованому суспільстві виникає потреба у інжинірингових послугах, які постійно вдосконалюються та стають різноманітними. Внаслідок цих процесів створюються міжнародні ринки інжинірингових послуг. Їх актуальність зумовлена, по-перше, стрімким розвитком науково-технічного прогресу, що призводить до збільшення торгівлі суміжними видами устаткування, по-друге-зростанням обсягу інвестицій, що дозволяє займатися діяльністю, для якої знадобляться інжинірингові послуги, по-третє, наявністю вільного капіталу, що розміщується на ринку інжинірингових послуг, які, в свою чергу, користуються високим попитом країн, що розвиваються. [8].
Інжинірингові послуги надають спеціальні компанії, чисельність яких неухильно зростає. Так, станом на 2016 рік у США успішно діють понад 30 тис. фірм, у країнах ЄС- близько 15 тис., причому найбільша їх кількість знаходиться у Німеччині та Австрії [3]. Майже 95 % експорту інжинірингових послуг припадає на фірми високорозвинених країн. Основними імпортерами інжинірингових послуг виступають країни, що розвиваються (80% світового імпорту). Найбільшими ринками інжинірингових послуг в розвинених країнах є Азіатсько-Тихоокеанський (53% експорту інжинірингових послуг) та Європейський (38,2%) [6].
Так як ринок інжинірингових послуг постійно зростає, то між компаніями посилюється конкуренція. У таблиці 1 представлено світовий рейтинг компаній, що спеціалізуються на інжинірингу станом на 2017 рік у порівнянні з 2016.
Проаналізувавши таблицю варто зазначити, що найбільш активними учасниками інжинірингової торгівлі є країни Північної Америки та Європи. Однак усі ці країни поступаються Сполученим Штатам Америки обсягом торгівлі, що виводить країну у лідери.
Також до тенденцій розвитку міжнародного інжинірингу можна віднести те, що серед експортерів інжинірингових послуг переважають саме маленькі компанії, а самі послуги носять національний або регіональний характер.
Ринок інжинірингових послуг характеризується зростанням аутсорсингу, що пов’язано в тому числі з можливостями нових розподілень інтелектуальних засобів розробки. Велика частина попиту на аутсорсингові інжинірингові рішення створюється в США, які направляють більшу частину інжинірингових послуг на аутсорсинг в такі країни, що розвиваються, - Індію, Китай, і частково в Східну Європу. Найбільший розвиток сектора спостерігається в Південній Кореї - 70% сукупного ринку інжинірингових послуг [7].
Варто проаналізувати роль України на світовому ринку інжинірингових послуг. Так, ринок інжинірингу в Україні фактично перебуває лише на стадії становлення. Понад 80 % вітчизняних інжинірингових компаній займають частку ринку, що менша за 0,3 %. Цим невисоким показникам є пояснення. По-перше, в Україні поки що не дуже користуються попитом послуги інжинірингу. По-друге, відсутність досвіду викликає появу значної кількості помилок у реалізації проектів. Також до сучасних проблем України належить дефіцит кваліфікованих кадрів, неякісне виконання робіт, застаріла нормативна база, недосконала система визначення вартості проектних робіт, корупційні явища на стадії погодження та експертизи документації, низький рівень автоматизації проектних робіт та багато інших [9].У табл. 2 наведено найбільш перспективні інжинірингові компанії України.
Для забезпечення подальшого розвитку інженерно-консультаційної діяльності в Україні слід запровадити наступні основні організаційно- економічні заходи :
- створення центрів з надання інжинірингових послуг компетенції світового рівня, що дасть змогу зменшити залежність України від іноземних експертів;
- проведення кваліфікованих форумів міжнародного рівня;
- адаптування ноу-хау до специфічних умов України саме місцевими інжиніринговими компаніями;
- формування системи професійної освіти по підготовці спеціалістів у сфері інжинірингу та забезпечення вільного доступу до професійної літератури;
- регулювання нормативно-правової бази;
- підвищення якості інжинірингових послуг шляхом залучення спеціалістів певних галузей промисловості і науки.
Таким чином, у світових аспектах розвитку інжинірингові послуги стають все більш поширеними, адже значно збільшують ефективність вкладеного капіталу. Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що однією із основних передумов економічного зростання та інноваційного розвитку економіки є саме розвиток ринку інжинірингу. Узагальнюючи основні риси розвитку міжнародного інжинірингу у світі можна виокремити проникнення ТНК в економіку інших країн через надання технічних послуг, посилення конкуренції, що змушує інжинірингові фірми шукати нові напрямки, зростання практики використання низьковитратних інжинірингових центрів у країнах, що розвиваються, тощо. Роль України у міжнародному інжинірингу незначна, але позитивною тенденцією є розвиток на теренах нашої країни вітчизняних інжинірингових компаній, які мають конкурентні переваги. Теоретична наукова новизна полягає у обґрунтованому понятійному апараті «інжиніринг» та виявлених закономірностях тенденцій розвитку світового інжинірингу. Практична наукова новизна проведеного дослідження полягає у можливості використання результатів дослідження українськими підприємствами з метою вивчення світового досвіду інжинірингової діяльності.
Перспективами подальших досліджень може бути визначення та обґрунтування детермінант інтеграції вітчизняних інжинірингових компаній до європейського простору з можливістю розвитку спільного підприємництва у даній сфері.
Список використаних джерел:
1. Engineering News Record [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http
://www.enr.com/toplists/2015_Top_225_International_Design_Firms1
2. World Trade Organization [Електронний ресурс].— Режим доступу: https://www.wto.org
3. Аналітичний центр [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.cedos.org.ua/
4. Балабанов І.Т. Інноваційний менеджмент: [учб. посібник] / І.Т. Балабанов. - СПб.: Питер, 2000. - 208 с.
5. Білоусько В.С. Проблеми трансферу інтелектуального капіталу в системі об’єктів права інтелектуальної власності і нематеріальних активів / В.С. Білоусько, М.І. Беленкова, Т.Ю. Білоусько, В.М. Тимчук // Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області: науково-виробничий збірник. - 2011. - Вип. 10. Серія: економіка. - С. 348-361.
6. Географія. Мислення, що змінює світ. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/270- ref22041104
7. Дорофеев К. Високотехнологічний комп’ютерний інжиніринг: обзор ринків і технологій / К.В. Дорофеев - СПб. : Вид. Політехн. ун-ту, 2014. - 110 с.
8. Кузьмін О.Є. Іноземний досвід інжинірингової діяльності / О.Є. Кузьмін, В.Й. Жежуха, Н.А. Городиська // Проблеми економіки. — 2014. — № 3. — С. 240—245.
9. Лобанов А.А. Організація інжинірингових послуг з застосуванням логістики: [автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.00.05 ] / А.В. Чуприн. - Москва, 2009. - 24 с.
10. Румянцев А.П. Світовий ринок послуг: [навч. посіб.] / А.П. Румянцев, Ю.О. Коваленко. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 456 с.
11. Чубатюк Ю.В. Проблеми та перспективи розвитку інжинірингу в Україні / Ю.В. Чубатюк, І.В. Некіпелова // Економічний простір : зб. наук. праць. - 2010. - № 11. - С. 29-35.
12. Ярощук А.О. Україна в міжнародному обміні інженерно-технічними послугами / А.О. Ярощук // Управління економічними процесами у світовій та національній економіці: зб. тез наук. робіт. - К. : Аналітичний центр «Нова Економіка», 2015. - 144 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter