Для збереження грошових коштів і здійснення розрахунків установи банку відкривають всім підприємствам незалежно від форми власності поточні, депозитні рахунки у національній та іноземній валюті згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492 [3].
Коли підприємство вирішує вкласти свої обігові вільні кошти на депозит в банк, то виникають певні питання та труднощі, а саме: порядок обліку самої суми вкладу або залишку на рахунку. Якщо йдеться про поточний рахунок або депозитний вклад до запитання, то їх суми обліковують на рахунку синтетичного обліку 31. Для поточних рахунків це субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті», а для депозитних вкладів до запитання — 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».
Однак якщо йдеться про строковий вклад (депозит), то це окреме питання, на якому рахунку, а також у якій статті балансу слід відображати його основну суму — як кошти (рахунок 31) чи як фінансові інвестиції (рахунок 35). Відповідно до п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», до коштів (грошей) належать готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Водночас стандарт класифікує як еквіваленти коштів (грошей) такі активи, як короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості [1].
Інструкція №291 пропонує обліковувати еквіваленти коштів на субрахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів», який належить до рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції»[2]. Проте у балансі підприємства гроші та їх еквіваленти відображаються в одній статті, тому, по суті, для складання фінансової звітності не має особливого значення, чи класифікує підприємство депозити як кошти (рахунок 31), чи як їх еквіваленти (субрахунок 351). Щоправда, слід мати на увазі, що відповідні суми потрапляють до різних рядків розділу VI «Грошові кошти» приміток до річної фінансової звітності (форми №5): інші рахунки в банках — до рядка 660, еквіваленти коштів — до рядка 680.
На даний момент, банки пропонують вкласти свої гроші на умовах овернайту «нічний» депозит – це гарна можливість заробити високі відсотки, за сумою залишку вільних обігових коштів рахунку в банках наприкінці робочого дня.
Підприємство може розміщувати великі суми коштів, на «нічному» депозиті, це більш раціональніше, чим просто зберігати вільні кошти на розрахунковому рахунку. І це зручніше, чим повністю вкладати кошти на депозитний рахунок. Вкладати гроші можна на дуже мінімальний термін: починаючи з одного дня, а в нашому випадку з однієї ночі, а також у вихідні та святкові дні.
На практиці в підприємницьких реаліях, відсотки з «нічного» депозиту незначні (це звичайно, якщо сума вкладу невелика), але це краще, ніж нічого. І на практиці, ці гроші, які надходять на наступний операційний день на розрахунковий рахунок, як мінімум, відшкодовують витрати по банківському обслуговуванню.
Список використаних джерел:
1. НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13.
2. Інструкція № 291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.
3. Інструкція № 492 «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter