Поняття «інвестиційна діяльність» логічно можна пояснити як діяльність в інвестиційній сфері щодо реалізації інвестиційного процесу при впровадженні інвестицій. Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає сутність інвестиційної діяльності як сукупності практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [1]. Інвестиційна діяльність в рамках чинного законодавства може здійснюватися на основі різних форм інвестування, зокрема: розміщення коштів на відкритих ринках та в інший спосіб громадянами, підприємствами різних форм власності, асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими та релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; державного інвестування, у тому числі державної підтримки реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів; інвестування, здійснюваного органами місцевого самоврядування; іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами; спільного інвестування.
Всі вище згадані форми інвестиційної діяльності безпосередньо впливають на кількісні та якісні показники росту трудових ресурсів: змінюється попит, пропозиція на робочу силу за рахунок створення чи оновлення підприємств, створюються передумови для зміни номінальної та реальної заробітної плати.
При поясненні зазначених форм інвестування Карпінський Б.А. і Шира Т.Б. виділяють два підходи до трактування інвестиційної діяльності. В широкому розумінні це сукупна діяльність по вкладенню грошових коштів та інших цінностей в проекти, а також забезпечення віддачі вкладень, а у вузькому значенні – це купівля/продаж довгострокових активів та інших об’єктів інвестування, що не є грошовими еквівалентами [2]. Сазонець І.Л. та Федорова В.А. також зазначають, що інвестиційна діяльність являє собою залучення інвестицій (інвестування) і сукупність практичних дій щодо їх реалізації [3].
Отже, інвестиційні процеси, які реалізуються цілеспрямовано та упорядковуються суб’єктом їх регулювання та моніторингу формують економічне поле інвестиційної діяльності.
З врахуванням вищезазначеного ми можемо констатувати, що інвестиційна діяльність – це унормована сукупність інвестиційних процесів контрактного характеру, що супроводжують підготовку залучення та використання (впровадження) інвестицій, їх цілеспрямовану реалізацію при фінансуванні інвестиційних проектів у визначених сферах (напрямах) економічної політики держави та підприємств.
На основі аналізу різних джерел інформації (наукової літератури, точок зору державних діячів, оглядів експертів в інтернет-виданнях та мережах, можна дійти висновку, що для відтворення економічного потенціалу України необхідним є забезпечення інвестиційними ресурсами, насамперед, виробництва для спрямування їх першочергово на продуктивні цілі суспільного відтворення.
Список використаних джерел:
1. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991р. № // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :.http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.
2. Карпінський Б.А. Інвестиції: термінологічний словник / Б.А. Карпінський, Т.Б. Шира. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2009. – 464 с.
3. Сазонець І.Л. Інвестування: підручник / І.Л. Сазонець, В.А. Федорова. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 312с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter