Ресурси та компетенції постійно змінюються і знаходяться в безперервній динаміці і є важливою запорукоюуспішного функціонування підприємства, для якого потрібно ретельно відслідковувати зміни для розвитку свого стратегічного потенціалу.
На основі узагальнення процесів забезпечення ефективності діяльності підприємства виокремлюють такі складові формування стратегічних ресурсів, як: активи, або фактори виробництва; організаційна здатність; організаційні рутинні дії та компетенції компанії [2].
З метою результативної та ефективної діяльності підприємства необхідно забезпечити: доступність ресурсів; достатність ресурсів; дешевизну ресурсів [2]. Відповідно до цих трьох критеріїв, виокремлюють ресурси за матеріально-речовою формулою на відчутні та невідчутні [4].
Стратегічні ресурси підприємства – це ті фактори виробництва, здатності, компетенції, які є цінними, унікальними, важко імітуються або замінюються й раціонально експлуатуються підприємством та надають перевагу над конкурентами й сприяють підвищенню вигоди для клієнтів.
Головна аксіома ресурсного підходу стверджує, що підприємства відрізняються один від одного за своїм ресурсним оснащенням і цим можна пояснити їхню ефективність й прибутковість. Згідно з основними положеннями теорії конкуренції М. Портера,стійка конкурентна перевага має місце, якщо ресурс є перевагою підприємства над конкурентами, є специфічним та важко імітується або заміняється й раціонально експлуатується.
Для оцінки використання стратегічних ресурсів виділяють метод VRIO-аналізу, який був запропонований західним науковцем Дж. Барні. За його твердженням, стійку конкурентну перевагу може забезпечити лише той ресурс, що задовольняє усі чотири критерії VRIO-аналізу: Value - цінність, Rarity - рідкісність, Imitability - можливість відтворення, Organization - здатність організацією використовувати ресурсу [1].
Організацію процедури оцінки стратегічного ресурсного потенціалу підприємства розглядають як систему збору та обробки інформації по всіх ресурсах та їх поєднаннях, контроль і моніторинг інформації, пов'язаної з прийняттям стратегічних рішень, створення бази стратегічних даних. Фінансовий аналіз передбачає дослідження таких параметрів діяльності підприємства, як фінансова стійкість, ліквідність, структура капіталу, рентабельність та ринкова вартість [3].
Таким чином характеристики, механізми оцінки та модель управління стратегічними ресурсами є основою для прийняття рішення про його подальший розвиток для забезпечення унікальності та високої конкурентоспроможності підприємства.
Список використаних джерел:
1. Barney J. B. Firm resources and substained competitive advantage // Journal of management/ 1991/ Vol. 17. N 1. P. 99–120.
2. Предєін А. М. Роль ресурсів у стратегічному управлінні підприємствами / А. М. Предєін. // Бізнес Інформ. – 2012. – №9. – С. 318–325.
3. Кузьменко О. В. Організаційно-економічний механізм стратегічного управління ресурсним потенціалом підприємства / О. В. Кузьменко. // Академічний огляд. – 2014. – №1 (40). – С. 110–115.
4. Управління ресурсами підприємства : монографія / За заг ред. Г. О. Швиданенко. – К. : КНЕУ, 2014. – 418 с.
_______________________________
Науковий керівник: Кузьменко О.М., кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємств, Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана”
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter