Формування системи безпеки банківських установ набуло особливої значимості в умовах неокризового періоду на макро- та мікрорівнях. ЇЇ сутність і зміст випливають із завдань, що їх вирішує банк на кожному з етапів свого становлення й розвитку та зумовлюється низкою чинників як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. По-перше, необхідність і важливість безпеки випливає з наявної різноманітності інтересів суб’єктів ринку банківських послуг. По-друге, обмеженість фінансових ресурсів банків та джерел їх залучення вимагає розроблення ефективних технологій надання банківських продуктів і послуг, застосування економічних інструментів підтримання ліквідності та конкурентоспроможності установ на необхідному рівні, якісного використання їх ресурсної бази. По-третє, нестабільна економічна ситуація, несподівані і різкі її зміни зумовлюють потребу врахування кризових явищ і загроз в умовах високих ринкових і фінансових ризиків, іноді на межі втрати своєї ліквідності. По-четверте, зростання економічної злочинності, насамперед у кредитно-фінансовій сфері, ставить банківську діяльність у ряд високо ризикованих і зумовлює підвищену відповідальність банків перед своїми клієнтами, вкладниками й акціонерами. Отже, питання формування системи безпеки банківських установ є актуальним і своєчасним у науковому і прикладному аспектах.
Безпека банківських установ визначає безпеку країни, оскільки банківська система є найважливішою складовою фінансово-кредитної сфери держави. Так, стан банківського сектора зумовлює рівень фінансово-кредитної безпеки, а, отже, й рівень фінансової безпеки держави.
Формування оптимальної системи безпеки в банківській сфері потребує розробки стратегії, концепції реалізації, визначення відповідного інструментарію та етапів забезпечення безпеки.
Підвищенню рівня безпеки банківських установ сприятиме розробка методичних підходів до оцінки системи безпеки банківського сектору національної економіки. Основними критеріями ефективності системи безпеки банківських установ, на наш погляд, слід вважати максимізацію прибутку і оптимізацію його якості, а також максимізацію ринкової вартості вітчизняних комерційних банків.
Оцінку ефективності застосованих засобів захисту банківського сектору від загроз слід проводити шляхом співвіднесення вартості збереженого ресурсу з вартістю застосованих коштів і засобів.
Формування системи безпеки банківських установ – комплексна і дуже складна проблема, вирішення якої потребує системного підходу у цій сфері, визначення ієрархії цілей, підходів до їх забезпечення з розробкою чіткого механізму реалізації, організації належної координації зусиль усіх учасників вітчизняного ринку банківських послуг з дотримання і підвищення рівня безпеки банківського сектору країни.
Список використаних джерел:
1. Аналіз банківської діяльності: підручник / [А.М. Герасимович, та ін.; за ред. А.М. Герасимовича]. – К.: КНЕУ, 2003. – 599 с.
2. Банківська безпека: навч.посібник./ О.Д.Вовчак, Ю.О.Самура, В.А. Сидоренко, В.А. Вареник. – К. : Знання, 2013. – 237 с.
3. Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного прогнозування / О.І. Барановський. – К.: Фенікс, 2008. – 338 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter