В умовах трансформації економічних процесів в Україні, розвитку інформаційної економіки, неусталеності та мінливості факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, ускладнюються процеси прийняття управлінських рішень на підприємствах, особливо у сфері управління витратами. Додаткового ускладнення набуває проблема формування відповідного інформаційного забезпечення управління витратами підприємств, й тому потребує ретельного дослідження. Одним із дієвих підходів до проведення аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення управління витратами є факторний підхід, який передбачає дослідження вхідних інформаційних потоків як сукупності інформації про стан і динаміку змін зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають розмір та рівень витрат промислового підприємства. Вплив таких факторів на процеси управління витратами відбувається за рахунок потоків інформації у межах загального інформаційного простору (середовища) підприємства. У зв’язку з цим, стає доцільним обґрунтування наукового підходу до побудови інформаційного простору управління витратами промислового підприємства, формування принципів його поведінки у ньому та механізмів інформаційного забезпечення управління витратами з урахуванням впливу різних факторів.
Дослідження підходів до визначення інформаційного простору дозволило зробити висновок, що переважна більшість їх трактується для об’єктів макрорівня (держави, ринків) або вживається виключно у контексті інформаційних технологій та програмних продуктів [1, с. 48].
Російські науковці з метою підвищення ефективності соціально-економічних процесів та задоволення інформаційних потреб суспільства та кожного його суб’єкта визначають інформаційний простір як «єдине інформаційно-технологічне середовище, яке містить у собі обчислювальні, інформаційні, телекомунікаційні засоби, продукти, послуги, фахівців, користувачів, документообіг, бази даних та ін.» [1, с. 50]. Таке визначення є досить узагальнюючим та потребує конкретизації об’єктів та суб’єктів інформаційного простору на мезо- та мікрорівні.
Інжинирінгові компанії, інтегратори інформаційних систем та технологій у своєї професійної діяльності визначають інформаційний простір як «сукупність банків і баз даних, технологій їх супроводження та використання, телекомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів та забезпечують інформаційну взаємодію організацій, а також задовольняють їх інформаційні потреби» [2, с. 26]. Такий підхід до ідентифікації інформаційного простору відображає потребу у визначенні об’єктів управління та напрями інформаційного впливу.
Отже, визначення сутності та складових інформаційного простору на мікрорівні потребує відповідного уточнення. Одним із вдалих підходів до пояснення інформаційного простору управління розвитком компанії є визначення, надане В.А. Вербою, під яким автор розуміє «сукупність інформаційних ресурсів, баз даних, знань та способів їх організації для забезпечення прийняття управлінських рішень щодо визначення напрямів розвитку, розробки, впровадження та моніторинг відповідних проектів» [3, с. 150]. При цьому до основних компонентів інформаційного простору управління розвитком компанії автор відносить: інформаційні ресурси, що мають містити формалізовані дані, знання, які зафіксовані на відповідних носіях інформації; програмно-технічні засоби та організаційно-нормативні документи; інформаційну інфраструктуру, що забезпечує функціонування та розвинення інформаційного простору. В.А. Верба наголошує, що організований у такий спосіб інформаційний простір прискорює виконання управлінських операцій, сприяє удосконаленню функцій управління, що забезпечує довгостроковий успішний розвиток компанії [3, с. 150-151].
О.М. Гребешкова, Г.В. Махова розглядають інформаційний простір стосовно дослідження функціонування стратегічних альянсів підприємств. Вони надають таке визначення «інформаційний простір являє собою багаторівневу ієрархічну систему, на нижчому рівні декомпозиції якої знаходяться взаємопов’язані сукупності різних предметно орієнтованих інформаційних систем» [4, с. 21]. В структурі інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів О.М. Гребешкова та Г.В. Махова виділяють дві основні підсистеми – первинні емпіричні дані про створення та функціонування альянсів та вторинні данні про наукове узагальнення такого досвіду [4, с. 21-22].
Враховуючи розглянуті визначення до розуміння інформаційного простору підприємства та, базуючись на факторному підході, для цілей управління витратами промислового підприємства пропонується розглядати його як зону, в якій утворюються різноманітні інформаційні потоки, що забезпечують актуальною, повною і достовірною інформацією про зовнішні та внутрішні фактори (ситуативні умови) її користувачів, які впливають на розмір та рівень витрат промислового підприємства, а також формують інформаційне забезпечення процесів та функцій управління витратами (рис. 1).
Формування та формалізація інформаційного простору управління витратами повинно відбувається за таких вимог: створення єдиної інформаційної системи процесів та функцій управління витратами, а також підрозділів промислового підприємства; забезпечення якісного комунікаційного процесу (передачі по каналам зв’язку будь-яких видів інформації); технічна підтримка обробки, передачі та аналізу отриманої інформації про витрати; забезпечення необхідного рівня безпеки та захисту інформаційних потоків підприємства [3, c. 150].
Отже, з в якості структурних елементів інформаційного простору управління витратами підприємства пропонується виділяти: вхідні та вихідні інформаційні потоки за джерелами утворення інформації; механізми їх обробки, інтерпретації, перевірки та напрями використання; користувачів інформації; функціональні блоки управління витратами; інформаційну кваліфікацію, здібності та досвід персоналу.
Формалізацію інформаційних потоків управління витратами підприємства пропонується здійснювати за критерієм джерел утворення інформації. До вхідних інформаційних потоків доцільно відносити інформацію про середовище, у якому функціонує підприємство, тобто сукупність зовнішніх та внутрішніх ситуативних умов (факторів впливу) . Ця інформація є досить різноманітною, може включати фінансові та нефінансові, формальні та неформальні, кількісні та якісні показники [3, с. 151].
Визначення змісту вихідних інформаційних потоків управління витратами має велике значення як для формування інформаційного простору, так і для визначення напрямів оптимізації витрат підприємства. Такі потоки призначені для різних користувачів (зовнішніх та внутрішніх), від рівня якості яких залежить подальша взаємодія підприємства з усіма стейкхолдерами. До вихідних інформаційних потоків управління витратами доцільно віднести: стратегічні орієнтири розвитку підприємства, звітні та прогнозні показники витрат за різними напрямами, облікову політику підприємства щодо управління витратами, фінансову звітність тощо.
Таким чином, запропонований підхід до побудови інформаційного простору управління витратами підприємств забезпечить актуальність, достовірність та надійність інформаційних потоків про зовнішні та внутрішні фактори (ситуативні умови), які впливають на розмір та рівень витрат промислового підприємства, що сприятиме формуванню ефективного інформаційного забезпечення процесів управління ними.
Список використаної літератури
1. Перекрестова Л. В. Информационное пространство управлення предприятиями / Л.В. Перекрестова, Н.Н. Нелюбова. - Волгоград: ВолГУ, 2004.—210 с.
2. Корнєв Ю. Інформаційне забезпечення розвитку підприємницької діяльності / Ю. Корнєв // Вісник НАН України, 2008. — № 5 — С. 24—31.
3. Верба В. А. Інформаційне забезпечення управління розвитком компанії / В. А. Верба // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; редкол.: О. О. Бєляєв (відп. ред.) [та ін.]. – К.: КНЕУ, 2009. – Вип. – 22. – С. 145–154.
4. Гребешкова О.М. Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в Україні / О.М. Гребешкова, Г.В. Махова // Управління розвитком: Збірник наукових статей. – Харків, Вид. ХНЕУ, 2008. - № 18. - С. 20-23.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter