«Scrum», як спортивний термін, що зародився як елемент відновлення гри в регбі, в 1986 р. 2-ма практиками Гіротакою Такеучі та Ікуджіро Нонака був перенесений у сферу управління проектами. Пізніше як підхід розповсюдився по цілому світу і продовжує набирати популярності. Scrum – це методологічний підхід до реалізації швидких і ефективних проектів, який базується на принципах тайм-менеджменту і має свої особливості. Джефф Сазерленд, який вперше задокументував та визначив основні елементи даного підходу, зазначає, що Scrum дозволяє «робити вдвічі більше за менший час», а ринкова вартість Scrum-послуг в Україні на 2017 рік становить від 3000 USD [1]. То ж як функціонує даний підхід і в чому полягають його особливості?
Насамперед важливим є вибір власника результатів проекту (продукту), який зможе сформулювати його візію, буде чітко усвідомлювати, що можливо зробити чи створити, а що – ні, та які ризики й відповідальність за собою несе його реалізація (виведення на ринок даного продукту).
Команда, яка створюватиме продукт для замовника, не повинна бути великою: з оптимальною кількістю учасників – 3-9 людей. Власне, обмежений склад виконавців уже суперечить правилам організації робіт над проектами на підприємствах, які функціонують в Україні та за кордоном, оскільки часто штат працівників є в декілька разів більшим, ніж того вимагає результат їхньої роботи. Тобто залучення до робочого процесу великої кількості працівників не є ефективним, а навпаки сповільнює досягнення поставленої цілі; відбувається дублювання посадових обов`язків, витрати на оплату праці є значно більшими. Тоді як Scrum наголошує на тому, що в команді повинні бути лише працівники, які мають всі необхідні знання, є компетентними у своїй сфері діяльності, наділені комунікативними навичками та здатні до саморозвитку [2].
Вибір Scrum-майстра є одним із ключових елементів даного підходу, оскільки він несе основну відповідальність за процес виконання замовлення, навчає команду та допомагає їй якісно виконувати свої завдання у зазначені терміни. Scrum-майстер – це менеджер, який створює всі сприятливі умови для функціонування Scrum-команди.
Сформований перелік етапів розробки проекту чи продукту (backlog) з урахуванням пріоритетів повинен бути вивченим кожним учасником команди з найбільшою уважністю та деталізацією, оскільки результати виконання кожного етапу мають бути підготовленими для демонстрації та оцінювання (замовником, майстром, ін. учасниками). Важливим є розуміння та усвідомлена оцінка працівниками не тільки результатів, але й своїх професійних можливостей, повноти інформації, дотримання графіку виконання цих етапів. Учасники разом із Scrum-майстром повинні визначити кількість спринтів (sprint), тобто сталих відрізків часу максимум до 1 місяця, які міститимуть певну кількість завдань із переліку етапів розробки проекту. Виконання спринтів оцінюється балами, які враховують всіх завдання. Рекомендується, щоб сума балів за кожний наступний спринт була більшою, тобто учасники в кожному наступному спринті повинні працювати ефективніше. При цьому процес планування не повинен займати більшу частину часу всієї розробки продукту (проекту) [3].
Встановивши терміни спринту, команда може працювати покладаючись на себе (як вважає за потрібне), проте умови і терміни виконання спринта мають бути дотримані. Задля візуалізації робочого процесу формується спеціальна дошка із переліком завдань та трьома колонками: «Виконати», «Виконується», «Виконано». Таким чином учасники можуть самі себе контролювати. Проте найважливішим етапом усієї методики Scrum є щоденні наради, які тривають до 15 хвилин і на яких учасники відповідають на 3 запитання: «Що ви зробили вчора задля виконання спринта?», «Що ви робитимете сьогодні?», «Чи існують перешкоди, що заважають досягненню мети спринта?» Обговоривши це, учасники отримують уявлення про стан і просування роботи, а Scrum-майстер – про потреби усунення перешкод.
Цікавим елементом Scrum є демонстрації спринту, які відбуваються після його закінчення. На такий огляд може прийти будь-хто, не лише клієнт чи безпосередні учасники процесу. Суть демонстрації полягає в тому, що після неї учасники обговорюють: що зроблено не так, що можна вдосконалити прямо зараз, а що у наступному спринті; в чому полягає проблема (але без вибору «винних» за невдачі). Завершити обговорення учасники повинні вибором одного покращення, яке вони здійснять у наступному спринті [4].
Продовжуючи працювати у такому ж темпі з постійно зростаючою ефективністю, команди досягають поставлених цілей значно швидше, ніж у традиційних моделях управління проектами. Scrum дає можливість не марнувати час, а досягати реальних результатів.
Світова практика вражає кількістю підприємств, які застосовують цей метод. В Україні Scrum не є таким популярним, проте вже існує декілька компаній на ринку послуг, які пропонують Scrum-тренінги, допомогу Scrum-майстрів у розробці проектів та співпрацюють як із вітчизняними фірмами-замовниками, так і з закордонними. Оскільки в Україні кожна сфера діяльності потребує специфічного вдосконалення управління її проектами, то Scrum може стати необхідним елементом такого управління. Крім цього потрібно зазначити, що даний метод можна застосовувати не лише до проектного менеджменту, а й до будь-яких сфер життя людини [5]. Цей універсальний управлінський підхід здатний допомогти вітчизняним компаніям досягти успіху та підвищити їх конкурентоспроможність на світовому ринку.
Список використаної літератури:
1. Jeff Sutherland; Ken Schwaber Scrum Guides-http://www.scrumguides.org/(2013).
2. What is Scrum? - URL: https://www.scrum.org/ (2016).
3. Story Points: Why are they better than hours? - URL: www.Scruminc.com (2013). 4. Scrum. - URL: https://tim.com.ua (2009).
5. Learn About Scrum. - URL: https://www.scrumalliance.org (2016).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter